Читати книгу - "Копальні царя Соломона. Прекрасна Маргарет"

— На чиє ім’я я повинен писати папери? — спитав Морелла.

— На ім’я маркізи Морелла, — відповіла вона.

І він, відчувши в цих словах викрут, послухався. Маркіз подумав, якщо вона не його дружина, то цей документ не матиме ніякої сили.

Будь-яким чином, але він має позбутися цієї жінки. Звичайно, він міг підлаштувати так, щоб її вбили, але навіть у Гранаді не можна вбити жінку, з якою ти щойно взяв шлюб. Це може породити небажані пересуди. Крім того, Бетті має друзів, а він має ворогів, які напевне довідаються про її зникнення. Ні, він підпише цей папір, а потім боротиметься. Зараз він не може гаяти часу. Маргарет утекла від нього, і, коли їй пощастить зникнути з Іспанії, він знав, що ніколи не побачить її. Вона вже могла залишити межі Іспанії й вийти заміж за Пітера Брума. Лише думка про це доводила його до божевілля. Проти нього організували змову, його перехитрили, обікрали, обманули. Ну що ж, у нього залишається надія і… помста. Він може ще позмагатися з Пітером і вбити його. Він може передати єврея Кастелла до рук інквізиції. Він знайде спосіб домовитися з отцем Енріке та з Інесою, і, коли йому всміхнеться щастя, він зможе повернути Маргарет назад.

Так, звичайно, він підпише будь-що, якщо це тільки дасть можливість йому бодай на час звільнитись од цієї служниці, яка називає себе його дружиною, від цієї затятої, сильної й спритної англійки, котру він хотів використати як знаряддя, а натомість сам став знаряддям у її руках.

Отже, Бетті диктувала, а він писав — так, він дійшов до цього, — а потім ще й підписав написане. Розпорядження було вичерпне. Воно надавало високоповажній маркізі Морелла право діяти від імені свого чоловіка під час його відсутності. Наказ зобов’язував, щоб усі прибутки надходили в її розпорядження, а слуги та підлеглі виконували її накази, як його власні. її підпис набував такої ж сили, як і його.

Коли документ був готовий, Бетті уважно прочитала його, звертаючи увагу на те, чи не пропущено чогось, чи немає помилок, відімкнула двері, вдарила в гонг і викликала секретарів, щоб ті засвідчили підпис свого пана. Вони негайно з’явилися, кланяючись та бажаючи щастя. Морелла про себе вирішив, що пригадає їм це.

— Я повинен виїхати, — мовив він. — Засвідчіть мій підпис на цьому документі, що надає право управляти моїм домом і розпоряджатися моїм майном за моєї відсутності.

Вони здивовано подивилися на нього й поклонилися.

— Прочитайте цей документ уголос, — наказала Бетті, щоб мій пан і чоловік пересвідчився, що тут немає ніякої помилки.

Один із секретарів послухався, але, перш ніж він закінчив читати, розгніваний Морелла закричав йому з ліжка:

— Швидше закінчуйте і ствердіть мій підпис! А тепер ідіть і накажіть негайно готувати коней та ескорт. Я зараз же їду.

Вони поквапливо залишили кімнату. і Бетті вийшла слідом за ними з документом у руці. У великій залі, де зібралися слуги, щоб вітати свого пана, вона наказала секретарям оголосити документ і перекласти його іспанською мовою, щоб його всі зрозуміли. Потім вона сховала папір та шлюбне посвідчення й наказала слугам приготуватися до зустрічі благородного маркіза.

їм недовго довелося чекати, бо він одразу ж вийшов із спальні, мов розлютований бугай на арені. Бетті підвелася й уклонилася йому. Наслідуючи її, за східним звичаєм, усі слуги впали на коліна. На мить Морелла зупинився, схожий на бугая, коли той побачив пікадора й ладен на нього напасти. Затим він опанував себе і, пошепки вилаявшись, пройшов між ними.

Через десять хвилин, утретє за добу, коні вилетіли з воріт палацу в напрямку севільського шляху.

— Друзі, звернулася Бетті жахливою іспанською мовою, коли їй доповіли, що Морелла залишив палац, — з моїм чоловіком, маркізом, стався сумний випадок. Жінка, на ім’я Інеса, якій він так довіряв, утекла, викравши в нього скарб, котрий він цінував над усе на світі, а я, щойно одружившись, залишилась безутішна, поки він її шукатиме.

Наступного дня Бернальдес, компаньйон Кастелла, знову з’явився у в’язниці. Разом з ним прийшли кравець і жінка з ящиком, повним жіночого одягу. Комендант наказав їм зачекати, поки в його присутності перевірять одяг, а Бернальдесові дозволив одразу пройти до заарештованих. Як тільки він опинився в камері Кастелла, перші його слова були такі:

— Ваш маркіз одружився.

— Звідки ви знаєте про це? — вигукнув Кастелл.

— Від жінки на ім’я Інеса, яка приїхала зі священиком учора ввечері. Вона мені передала документ про його шлюб з Бетті Дін, підписаний самим Морелла. Я не приніс його з собою, бо боявся обшуку. Але сюди прийшла сама Інеса, перевдягнута в кравчиню, тому ви не виказуйте подиву, якщо її пропустять до вас. Очевидно, вона зуміє дещо розповісти донні Маргарет, якщо їй дозволять приміряти плаття без свідків. А потім її доведеться якнайнадійніше сховати, бо вона побоюється помсти Морелла. Але я знатиму, де її розшукувати на випадок чого. Завтра ви всі постанете перед королевою, я теж буду там і покажу документи.

Тільки він встиг сказати це, як до кімнати зайшов комендант у супроводі кравця та Інеси. Вона з цікавістю роздивлялася людей, яких нібито бачила вперше.

Коли показали плаття, Маргарет попросила коменданта дозволити їй приміряти їх у своїй кімнаті з допомогою цієї жінки. Комендант погодився, зауваживши, що плаття та кравчиня обшукані й він не має ніяких заперечень. Маргарет з