Книги Українською Мовою » Війна Калібана 📚 - Українською

Читати книгу - "Війна Калібана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Війна Калібана" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: ---. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 149 150
Перейти на сторінку:
у професійних костюмах та військовому однострої, які оберталися навколо Авасарали і її приємно-здивованого чоловіка, Арджуна. Вони пліткували з приводу системи аналізу фондів і контролю медіа-відносин. Кожна рука із зовнішніх планет яку вони тиснули, була тим, що об’єкт їх обговорення заперечував. Зліва наукова група, зодягнута у найкращі шати що вони їх мали; піджаки пасували років п’ятнадцять тому, а костюми презентували штук шість різних дизайнерських сезонів. Земляни, марсіяни і белтери усі перемішалися в цих групах, але розмови обмежувалися сортами поживних речовин, технологіями налаштування проникливості мембран, вираженням фенотипних сил. Там були люди і з його минулого і з його майбутнього. Розпорошене і знову зібране суспільство Ґанімеда. Якби він не сидів посередині між Боббі і командою «Росінанта», то міг бути там, говорячи про каскадні системи і невидиме живлення хлоропластів.

Та в центрі, відокремлені і одинокі, Голден з командою були у такому ж спокої і щасті, неначе сиділи в себе на камбузі, несучись у вакуумі. І Мей, яка гралася з Амосом все ще не могла фізично відділитися від татка без того аби не почати кричати і плакати. Менґ в точності розумів що вона відчуває, тому не бачив у цьому проблеми.

- Тож живучи на Ґанімеді, ти багато знаєш про народження дітей при низькій гравітації, еге ж? – запитав Голден, - воно ж не сильно ризикованіше для белтерів?

Пракс ковтнув повний рот салату і похитав головою:

- О ні, це надзвичайно складно. Особливо на борту корабля, без посиленого медичного нагляду. Якщо розглядати звичайний перебіг вагітності, то тут у п’яти з шести випадків наявні аномалії розвитку чи морфології.

- У п’яти… - стиха проговорив Джим.

- Тобто, у більшості з них проблеми з зародковою лінією, - вів далі вчений, - майже всі діти народжені на Ґанімеді отримали імплантати після повного генетичного обстеження.

- Якщо присутня висока вірогідність летальності, вони просто прибирають зиґоту і починають з початку. Аномалії поза лінією зародку зустрічаються лиш в двічі частіше аніж на Землі, тож все не так погано.

- Еге, - тільки і відповів капітан, занепавшим голосом.

- А чому ти питаєш?

- Та просто так, - відказала Наґата, - аби розмову підтримати.

- Татусю, я хочу тофу, - попросила Мей, ухопившись за мочку його вуха і сіпаючи, - де тофу?

- Ходімо глянемо, чи не знайдеться для тебе трохи тофу, - Пракс відсунув свій стілець від столу, ходи-но.

Поки вони йшли через кімнату, скануючи натовп на предмет темних, формальних костюмів офіціантів, як протилежність чорним, формальним костюмам дипломатів, молода жінка підійшла до них з бокалом і палаючими щічками.

- Ви Праксідікі Менґ, - сказала вона, - скоріш за все ви мене не пам’ятаєте.

- Гм. Ні.

- Я Керол Києсовські, - сказала вона, торкаючись своєї ключиці, так аби прояснити що мова йде про неї, - ми переписувались декілька разів, після того як ви випустили відео про Мей.

- Ага, точно, - відказав ботанік, розпачливо намагаючись пригадати хоч щось про жінку чи її коментарі.

- Я просто хотіла сказати, що ви обоє дуже, дуже хоробрі, - киваючи почала Керол, Праксові здалося що вона можливо трохи випила.

- Син йобаної повії, - достатньо голосно, аби перебити фоновий шум розмов висловилась Авасарала.

Натовп повернувся до неї. Крісьєн вдивлялася в наручний термінал.

- Хто така повія, татку?

- Це щось типу морозу, мила, - відказав доктор Менґ, - що відбувається?

- Колишній начальник Голдена, щойно дав нам під дих, - продовжувала зам генсека, - думаю ми знаємо, що сталося з тими усіма ракетами, які він вкрав.

Арджун торкнувся плеча дружини і вказав на Пракса.

- Прошу пробачення за мову, - жінка ніяковіло вибачилася, - я забула про неї.

Голден з’явився біля плеча вченого:

- Мій бос?

- Фред Джонсон щойно з’явився на полі, - пояснювала Авасарала, - Нґуєнові монстри? Ми чекали аби вони підійшли ближче до Марсу, щоб позбивати. Транспондери собі цвірінчать, ми слідкуємо за ними пильніше аніж за мухами. Так варто було їм увійти в Пояс, як він їх позбивав. Ядерними ракетами. Усіх.

- Ну тоді добре, значить, - відказав Пракс, - тобто це ж добре, так?

- Ні, якщо це зробив він, - відповіла жінка, - він грає м’язами. Показує що Пояс наразі має наступальний арсенал.

Чоловік в однострої зліва від Крісьєн в тий же самий час почав розмовляти з жінкою, що стояла прямо позаду неї, і за секунду потреба в розмовах поширилась усією групою. Пракс відійшов. П’яненька жінка вказувала на чоловіка і швидко розмовляла, забувши про дочку з татом. Він відшукав офіціянта на краю кімнати, видушив з нього обіцянку принести тофу і повернувся на своє сидіння. Амос і Мей миттєво почали грати хто сильніше дмухне носом, і ботанік повернувся до Боббі.

- Але мова не тільки про Ґанімед. Вся людська цивілізація є відбудованою з колишніх руїн. Життя саме по собі величезна хімічна імпровізація, що почалася з найпростіших реплікацій, росла і занепадала і росла знову. Катастрофа була лиш однією частиною того що завжди ставалось. Це була прелюдія до наступних подій.

- Тобі вдалося виголосити це майже романтично, - відказала Дрейпер, і в її вустах це прозвучало майже як звинувачення.

- Я не мав на… - почав знову вчений, але щось холодне, звиваючись проклало собі шлях у його вусі. Він відступив назад і зойкнувши, розвернувcя до світлих очей і діамантової посмішки Мей.

Її наслинений палець, а позаду червоний від реготу Амос, який тримав руку одну на пузі, а іншою так стукав по столу, що аж тарілки дзенькали.

- Що це було?

- Привіт татку. Я тебе люблю.

- Ось-до, - сказав Алекс, подаючи чисту серветку, - тобі це знадобиться.

Тиша була вражаючою. Він не знав як довго вона тягнеться, але розуміння зміни ситуації накотило мов хвиля. Політична частина кімнати велася спокійно і тихо. Через ліс їх тіл, вона побачила Авасаралу, яка нахилилася вперед, лікті на колінах, ручний термінал у дюймі від обличчя. Коли вона підвелася, тіла розступилися. Якою б мініатюрною жіночкою вона не була, та керувала кімнатою самим фактом виходу з неї.

- Це не добре, - проказав Джим, підводячись. Без слів, Пракс, Наомі, Амос, Алекс і Боббі – всі рушили за нею. Політики і науковці рушили теж, нарешті змішавшись.

Кімната для перемовин розташовувалася якраз навпроти, з іншого боку широкого залу і мала

1 ... 149 150
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна Калібана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війна Калібана"