Читати книгу - "Незабутнє кохання, Victoria Chukhriy"

“Ні,” — вона похитала головою. “Просто іноді здається, що слава з’їдає нас ізсередини. Ми більше не ті, ким були колись.”

Він мовчав. У його очах було видно, що її слова зачепили його за живе. Він також відчував, що між ними з’явилася прірва, але не знав, як її подолати. Його кар’єра йшла вгору, і відмовитися від цього було б для нього рівнозначно зрадити самому собі.

“Я ніколи не хотів, щоб між нами це стало проблемою,” — сказав він тихо. “Я думав, що ми завжди будемо підтримувати одне одного, незалежно від того, що станеться.”

“Ми й підтримуємо,” — її голос став м’якшим. Вона дійсно кохала його, але водночас відчувала, що їм обом треба щось змінити, перш ніж їхні стосунки остаточно зруйнуються.

Їхня розмова залишила відчуття недомовленості. Вони начебто говорили про одне і те саме, але з різних позицій. Для нього слава була ще новою і цікавою, для неї — обтяжливою і вже набридлою. Їхні цінності починали різнитися, і це тільки загострювало конфлікт.

Згодом це напруження лише зростало. Вони почали сваритися все частіше, обговорюючи кожну дрібницю: від того, де провести вихідні, до того, як реагувати на черговий скандал у пресі. Їхнє життя стало публічним настільки, що вони майже втратили приватність. Кожен рух, кожен погляд — все обговорювали журналісти, і, здавалось, що вони вже не могли контролювати власну історію.

“Можливо, нам треба взяти паузу,” — якось запропонувала вона під час чергової сварки. Її слова були холодними, але вона сама не до кінця вірила в те, що каже.

Він мовчав. Ця пропозиція, хоч і болюча, була, можливо, єдиним виходом на той момент. Вони обидва знали, що зараз було важливо дати одне одному час, щоб розібратися зі своїм життям.

Так вони зробили перший крок до розлуки, яка мала змінити все…

Пауза, про яку вона говорила, виявилася довшою, ніж вони обидва очікували. Спочатку все здавалось простим — кілька тижнів на самоті, щоб зібрати думки і зрозуміти, що відбувається. Вони обидва погодилися, що це тимчасово. Але з кожним новим днем тиша між ними ставала все гучнішою.

Для нього це був період, коли кар’єра стрімко йшла вгору. Його обличчя з’являлося на кожній обкладинці журналів, а виступи збирали натовпи шанувальників. Він намагався заповнити порожнечу роботою, впевнений, що зможе побороти біль через їхню тимчасову розлуку. Але чим більше часу проходило, тим більше він усвідомлював, що його життя без неї стало якимось порожнім. Всі ці успіхи, аплодисменти, інтерв’ю — все це не мало значення, якщо поруч не було її.

Вона ж, навпаки, занурилася у тишу. Після років життя на публіці вона нарешті змогла сховатися від камер і гучних заголовків. Ці тижні, спочатку незвично спокійні, стали для неї відкриттям. Вона вперше за довгий час могла бути сама собою, без маски, яку їй доводилося носити для світу. Але навіть цей спокій не приносив їй справжнього задоволення. Вона думала про нього. Думала про те, чи варто продовжувати ці стосунки, чи може щось змінитися між ними.

Минуло кілька місяців, і їхнє мовчання стало занадто гучним. Ні він, ні вона не зробили перший крок до примирення. Кожен чекав на інший. Кожен думав, що пауза дозволить їм зрозуміти, що робити далі, але насправді вона лише збільшила відстань між ними.

Однак, попри зовнішній успіх і на вигляд спокійне життя, вони обидва відчували, що щось важливе втрачається. Її серце ще боліло від образи, але всередині залишалася надія на те, що він зрозуміє, наскільки важливими були для них їхні стосунки.

Одного вечора, коли його ім’я знову з’явилося в усіх заголовках після чергового успішного виступу, вона не витримала. Це був момент, коли вона зрозуміла: так більше тривати не може. Вона відчувала, що його успіхи віддаляють його від неї ще більше. Всі ці місяці вона стежила за його кар’єрним злетом і розуміла, що їхні світи знову розійшлися.

Вона взяла телефон і, не вагаючись, набрала його номер. Руки трохи тремтіли, коли гудки луною відбивалися в її грудях. І коли його голос нарешті прозвучав у слухавці, вона не змогла стримати емоцій.

“Ми не можемо так далі,” — сказала вона, намагаючись знайти правильні слова. “Ця пауза не допомогла нам. Вона лише віддалила нас.”

Він мовчав на іншому кінці. Їй здавалося, що минула вічність, перш ніж він відповів.

“Я теж це відчуваю,” — його голос був тихим, але в ньому звучала втома. Втома від боротьби з самим собою, з їхніми стосунками і зі світом, який постійно намагався втручатися в їхнє життя.

“Можливо, ми зробили помилку?” — її голос став м’якшим, вона намагалася зрозуміти, чи є ще надія на те, щоб повернути все назад.

“Можливо,” — відповів він. “Але ми не можемо просто повернутися до того, що було.”

Її серце стислося. Вони обидва знали, що після всього, що сталося, вони вже не могли бути тими, ким були колись. Їхні стосунки змінилися, і тепер залишалося лише зрозуміти, чи можна було їх врятувати.

Після розриву вона почала зустрічатися з новою людиною — його звали Алекс. Він був успішним актором, добре відомим у Голлівуді. Його кар’єра йшла вгору, і він звик до слави так само, як і вона. Їхній зв’язок був очевидним — двоє знаменитостей, які знали, як жити під пильним оком камер. З Алексом було легко, він розумів її краще, ніж будь-хто інший, адже їхні життя були схожими.

Їхні стосунки були захоплюючими і сповненими гламурних моментів — червоні доріжки, спільні інтерв’ю, фотосесії для журналів. Алекс був тим, хто міг дати їй стабільність у цьому світі популярності, він знав правила гри і завжди підтримував її. Однак, попри всю зовнішню гармонію, її серце ще не змогло повністю забути минуле. Алекс був чудовим партнером, але вона постійно згадувала про свого колишнього.