Читати книгу - "Санта На ПенсІЇ , Arachne "

Мері, спостерігаючи за цим, усміхнулася краєм губ.

Мері (тихо):

— Старий, здається, ти його чогось навчив.

Мері знову взяла справу до своїх рук, організувавши Олафа і залишивши йому найпростіші завдання: підписувати листівки та розкладати дрібні подарунки. Скай завершила ремонт саней. Нік перевіряв маршрути та координував логістику.

Після того як Мері допомогла привести Олафа до тями і налагодити хоч якусь подобу порядку, вона опинилася в центрі подій на Північному полюсі. Ельфи, що спочатку дивилися на неї з настороженістю, почали прислухатися, а потім і зовсім зробили її частиною своєї команди.

Наступного ранку, тільки-но розвиднілося, Зіппі покликав Мері до Головного цеху. Вона увійшла у величезне приміщення, повне дзвону інструментів, запаху свіжого печива та звуків різдвяних пісень. Ельфи снували туди-сюди, носили коробки, збирали іграшки та щось весело обговорювали.

Зіппі (з ентузіазмом):

— Ласкаво просимо до серця Різдва, міс Краншоу!

Мері (дивлячись навколо):

- Серце? Швидше, киплячий казан. Хто тут у вас головний?

Зіппі (зніяковів):

— Ну, це залежить від завдання.

Мері схрестила руки на грудях.

Мері:

— Виходить, у вас тут анархія. Чудово.

Зіппі мало не подавився печивом.

Мері розпочала обхід із цеху упаковки подарунків. Ельфи в цьому відділі сперечалися, як пакувати один величезний плюшевий ведмідь.

Ельф 1:

— Просто обернемо його стрічкою!

Ельф 2:

— Стрічка надто коротка! Давайте загорнемо його в ковдру!

Мері підійшла, дивлячись на сперечальників.

Мері:

— Досить! Якщо ведмідь не поміщається в коробку, покладіть його в мішок і зав'яжіть гарним бантом зверху. І давайте швидше, ми не маємо цілого дня.

Ельфи завмерли, переглянулись, а потім дружно кивнули.

Ельф 1 (із захопленням):

— Це геніально.

На другий день Зіппі вирішив показати Мері "Центр управління подарунками" - кімнату, де ельфи працювали за комп'ютерами та магічними екранами, відстежуючи маршрути доставки.

Мері підійшла до одного з екранів і спохмурніла.

Мері:

- Це ваш головний інструмент? Тут дуже багато кнопок. І що це за миготливий значок?

Зіппі (нервово):

— Це… е-е… просто збій системи. Він іноді з'являється.

Мері:

- Іноді? А як ви дізнаєтеся, що він не завадить доставці?

Зіппі:

— Ем… ми молімося?

Мері закотила очі, вмостилася за стіл і почала натискати на кнопки. Через кілька хвилин вона налаштувала екран так, що блимати перестало, а маршрути стали чіткішими.

Мері:

— Тепер зрозуміло, чому у вас так повільно. Мені знадобилося менше п'яти хвилин, щоб зробити вашу роботу.

Зіппі (пошепки Скай):

— Вона страшніша за Ніка…

Незважаючи на її суворий підхід, ельфи почали визнавати Мері. Вона знаходила прості вирішення складних проблем, змушувала всіх працювати злагоджено і навіть знаходила час, щоб підбадьорити втомлених.

Одного вечора, після довгого дня, ельфи зібрали для неї невеликий подарунок — коробку з пряниками та лист.

Ельф 3:

- Це для вас, міс Краншоу.

Мері відкрила коробку, дивлячись на красивих, ідеально прикрашених пряників, і прочитала записку:

"Мері, ти - наше перше різдвяне диво. Дякую за допомогу. Ми раді, що ти з нами".

На мить у її очах блиснуло щось тепле, але вона швидко сховала емоції.

Мері (суворо):

— Дякую, але краще займемося справою. Різдво саме себе не врятує.

Ельфи посміхнулися та продовжили роботу.

Мері стала координатором між цехами, допомагала Ніколаусу розподіляти завдання і навіть порозумілася з оленями, хоча Рудольф спершу намагався потягнути її шарф.

Мері (грізно Рудольфу):

— Якщо ти вкотре це зробиш, я примушу тебе носити різдвяну шапку!

Рудольф слухняно відпустив шарф.

Одного вечора, спостерігаючи за тим, як Мері віддає вказівки ельфам, Нік підійшов до Скай.

Нік:

— Знаєш, я завжди думав, що різдвяне диво — щось чарівне. А виявилося, воно живе поряд з тобою, бурчить, і носить безглуздий картатий шарф.

Скай (посміхаючись):

— Вона дивовижна, правда?

Нік:

- Правда. Якби я знав її раніше, моя робота була б набагато простішою.

Мері не лише допомогла навести лад, а й привнесла нове дихання до різдвяних справ. Завдяки їй усі почувалися впевненіше, а сам Нік зрозумів, що іноді навіть Санті потрібна допомога.

***

На Північному полюсі панував напружений, але надихаючий хаос. Кожен куточок Головного цеху нагадував мурашник: ельфи доповнювали останні подарунки, перевіряли списки дітей та готували сани для великого польоту.

Але все йшло б гладко, якби не енергійний супутник Скай — маленький шпіц на ім'я Снуппі.

Снуппі, пухнаста грудка з невгамовною енергією, бігав за Скай по п'ятах, а заразом за всім, що рухалося. Він постійно стрибав на ельфів, тягнув стрічки для пакування, а іноді примудрявся залізти у коробки з подарунками.

Ельф 1 (відчайдушно кричачи):

— Він знову поцупив золоту стрічку!

Ельф 2 (вказуючи пальцем):

— Ось він під конвеєром!

Мері, проходячи повз, тільки роздратовано пирхнула.

Мері:

— Ця грудка вовни скоро зведе нас з розуму.

Скай, намагаючись зловити Снуппі, благала його заспокоїтися.

Скай:

- Снуппі, будь ласка! Це не іграшки, це Різдво!

Шпіц весело гавкнув, схопив шматок блискучого паперу і кинувся до саней.

Тим часом Олаф, призначений відповідальним за перевірку саней, нервово ходив довкола них із блокнотом.

Олаф:

— Отже, перевіримо потяг, магічний бар'єр і… Що це за звук?

Він повернувся і побачив, як Снуппі забирається прямо в кабіну саней. Маленький собака схопив щось із панелі керування і з гордістю помчав убік, залишивши за собою слід із іскристої мішури.

Олаф (в жаху):

- Він вкрав ключ запуску!

Ельфи зупинилися як укопані.

Ельф 3:

— Якщо він зіпсує ключ, то ми не зможемо злетіти!