Читати книгу - "Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей"

Почувши про те, що Кирило кидає мене заради іншої, я відчула злість і розчарування.

Неймовірним зусиллям волі мені вдалося втримати обличчя і приховати свої справжні емоції.

- Чим ця дівчина краща за мене? - Поцікавилась я

- Ви зовсім різні. Ніхто не кращий і не гірший.

- Хто вона?

- Для чого тобі це, Алісо?

Для чого? Щоб знати, хто примусив мене почуватись зрадженою і покинутою невдахою, але йому я про це не скажу.

- Просто цікаво, що це за дівчина така, що змогла полонити серце Кирила Азарха. Хоч ми з тобою більше не зустрічаємось, я не перестала бути твоїм другом, Кире. Сподіваюсь, як і ти - моїм.

- Алісо, ти завжди можеш розраховувати на мене, як на друга.

Подумавши кілька хвилин, цей наївний бовдур дістав свій телефон і показав мені фото дівчини.

Вона була симпатична, але не більше.

Чомусь її обличчя здалося мені знайомим. Придивившись уважніше, я зрозуміла, де її бачила.

- Кире, а це часом не та дівчина з морозивом?

- Так, це вона. Ми з нею навчаємось в одному класі. Тільки не думай, що я тобі зраджував. Кіра не знає про мої почуття до неї і зустрічається з іншим хлопцем.

Це тільки наївний Кирило може подумати, що вона нічого не знає. Дівчата завжди помічають, якщо комусь подобаються.

Насправді ця хитра вертихвістка вміло заманює його у свої тенета.

- Оце ти втрапив, Кире. Що будеш робити?

- Буду поступово, але рішуче її завойовувати.

- Удачі, - побажала я, примусивши себе посміхнутись.

Уявивши, як мої закляті подруги будуть пліткувати за моєю спиною про те, що мене кинув хлопець, я до болю стисла руки в кулаки.

Все це псувало мій ідеальний образ, над яким я так довго і старанно працювала.

Ми з Кирилом повернулись у дім.

- Алісо, ти ще хочеш побути тут чи відвезти тебе додому? - поцікавився мій тепер вже колишній хлопець. 

Тільки турботи цього зрадника мені зараз не вистачало.

- Не хвилюйся. Оксана запросила мене залишитись ночувати у них.

- Добре, Алісо... Якщо тобі знадобиться моя допомога, звертайся.

- Дякую, Кире. Ти теж... Не викреслюй мене із свого життя.

- Я не збирався цього робити. Ми ж дружили з дитинства. Ти - частина мого життя.

Я дивилась, як Кирило віддаляється від мене, прямуючи до Назара і мало не плакала.

Сльози будуть потім, коли ніхто не буде мене бачити, а зараз я маю бути сильною.

Я помщуся тій дрібній дурепі, щоб знала, як зазіхати на чуже.