Читати книгу - "Вона"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вона" автора Марина Кічка. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 71
Перейти на сторінку:
неприємний? — досить спокійно запитав Тарас.

— Я звикла чітко висловлювати власні думки, а на зайві розмови не завжди є час… — випалила Марі.

— Але з Андрієм ви зовсім інша. Ви з ним так мило розмовляєте. «Навіщо, навіщо він це бовкнув??? До чого тут Андрій???», — він знову відчув себе повним телепнем, не розуміючи, що ж із ним діється, коли вона поруч.

Марі подивилась на Тараса поглядом, сповненим невдоволення, і спокійно промовила.

— Він моя сім’я. Ви б мали це знати. Давайте надалі без зайвих розмов, — хоча насправді Марі було кумедно спостерігати за Тарасом, бо він дійсно виглядав як телепень поруч з нею. Вона чудово розуміла, що ймовірніше, у робочій атмосфері він зовсім інший, і в глибині душі це її тішило.

Розділ 11
Наступний сон або (Русалка)

Вже минуло кілька місяців як Марі разом з Андрієм і Анною домовились шукати інформацію, про те, що з нею діється. І всі підійшли до цього завдання дуже відповідально. Вони майже весь вільний час тепер проводили у пошуках будь — якої інформації. Андрій з Анною вірили Марі і цього було досить, щоб не сумніватись у тому, що вони роблять. Виявилось, що в інтернеті різної інформації повно, але це водночас заважало, адже різні джерела по-різному тлумачили здібності Марі. Одні джерела повідомляли, що вона відьма, інші, — що вона нібито обрана, треті, — що в неї невроз, четверті, — що на підсвідомому рівні, вона просто сама вигадує усі ці події, тобто її мозок, приймаючи уривки різної інформації складає їх у такий собі пазл, і так вона логічно доходить до цих подій. І все це можна було б приписати Марі. Але не все відразу, а що вибрати, друзі насправді не знали. Тому в них виникало дедалі більше питань і дедалі менше відповідей на них. І ці дивні істоти, не піддавались жодній логіці. Марі ніколи не цікавилась містичними істотами, або бодай фільмами про них. Тому де вони взялись у її снах було незрозуміло. Йшов час. Сни не снились кожної ночі. Вона зрозуміла, що сняться вони лише тоді, коли події відбуваються на певній відстані від неї. Тобто вона, швидше за все, може розпізнавати ці події, як сигнал. Що ближче відбувається подія, то чіткіший сигнал.

Думки в голові у Марі тепер вирували із шаленою швидкістю. Стільки всього нового! Чи сприймати це все всерйоз чи ні? Чи насниться наступний сон чи ні? Вона ніби й не хотіла, щоб усе це набирало обертів, але відчувала, що так буде й надалі. І від цього вона чекала наступного сигналу, щоб переконатися у своїй правоті. Що тут скажеш, у житті Марі розпочинався новий етап. І ось настав день, коли вже не можна було сидіти, склавши руки.

Марі наснився сон. Знову сон. Марі ніби й готувала себе до такого, та це поки що вдавалось їй не дуже, і тому, кожного разу, коли їй снився кошмар, вона ставала його заручницею, і це завжди виснажувало її і морально, і фізично. Та Марі не переставала тренуватись, вона намагалась, контролювати власні емоції, думки, відгороджуватись від оточуючого світу. Уві сні, бідолашного хлопця щось затягувало під воду. Він точно не сам це робив, не по своїй волі. Марі знову спостерігала за всім, що відбувається, з боку. І її починало охоплювати почуття тривоги і страху в перемішку зі злістю і ненавистю. Але цього разу Марі знала, що робити. Вона щиро вірила, що цього разу все вдасться. Вона розуміла, що потрібно абстрагуватись від того, що діється, зараз важливо не те що відбувається, а те що навколо. Адже усе, що вона бачить, за чим спостерігає, насправді не існує, — усе це відбудеться в майбутньому. І важливо зараз усе навколо розгледіти: місцевість, можливо щось, що дасть швидко знайти потрібне місце. Зазвичай до здійснення сну в неї день чи два в запасі. Вона розуміла, спокій і впевненість у власних силах зараз її провідники по снах. Потрібно бути сильною, намагатись не дозволити відчуттям потрапити в неї. Головне зосередитись на завданні. Марі було дуже важко, але чим краще в неї це вдавалось, тим більше сили вона відчувала в собі. Нібито між тим, що відбувається і Марі вибудовувалась прозора стіна, яка захищала дівчину. Нарешті все з її думок і почуттів зникло і стало тихо і спокійно. Тепер вона не була учасницею, вона просто спостерігала. Їй це вдалось. І вона вже не заручниця снів, тепер сни — її провідники, якими вона буде користуватись, які тепер грають не проти неї, а на її користь.

Розділ 12
Знаки на тілі

Машина під’їхала до будинку, у якому Марі була декілька днів тому. Ледве — ледве вона вийшла з машини, попрямувала до будинку сама. Машина з водієм залишилась на місці. Марі озирнулась на неї, і їй стало якось дивно на душі. Усе таки дуже приємно, коли відчуваєш себе людиною. Марі підійшла до дверей і постукала. Двері відчинилися, перед нею стояла бабця. Вона подивилась на Марі:

— Ох, доцю… — й без того затуманені очі бабці налились слізьми.

— Нічого), — ледь посміхнулась Марі. Вона бачила цю стареньку вдруге, але склалось таке враження, ніби вони пов’язані роками спільних історій.

— Та що ж нічого??? Он як тобі дісталось, — оглядаючи Марі відповіла старенька.

— Я принесла кинджал. Ви знаєте, що з ним потрібно робити, — Марі простягла сувій тканини.

— Що? — бабця очевидно не очікувала, що Марі попри все, зможе ще й зберегти кинджал. — А ти казала, що тебе переоцінюють, доцю, тебе недооцінюють! — бабця взяла згорток і захоплено поглянула на Марі.

Завдяки таким як ця бабця, Марі й інші борці передавали артефакти одне одному. Зазвичай борці були на великій відстані одне від одного і не знали, кому і що потрібно. А такі, як ця бабуня, завжди знали де і що відбувається. Вони ніби були зв’язковими.

— Ви б могли допомогти мені. Біль страшенний, а я не можу сидіти на місці,

1 ... 14 15 16 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вона», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вона"