Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Приказки, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Приказки, Руданський"

199
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Приказки" автора Руданський. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 20
Перейти на сторінку:
доїдала.


Москаль ранець натягнув


Та й пішов, псявіра,


Баба ж сидить та хвалить,


Що добра сокира.








СВІЧКА





Купив свічку раз купець,


Подає другому


Та й говорить з-за плечей:


«Сергею святому».


А наш собі не дочув -


Подає другому


Та й говорить з-за плечей?


«Андрею святому».


Пішла свічка по руках,


А той поглядає.


Ото староста вперед


3 нею наступає.


До Андрея просто йде,


А той не звинеться:


Поміж люди наперед


Собакою рветься!


«Да какому,- закричав,-


Лєпіш дуралєю?


Нє ентому, гаварят!


Гаварят, Сергею!»




19 июня






СКАЧИ, МИКАЛАЙ! [27]





Видить москаль коня в полі.


Красти замишляє,


3-за пазухи Миколая


Свого витягає.




Давай йому примовляти:


«Микола-утеха!


Да памаги украсть лошадь -


Верхом будешь ехать».




Помолився, повзе полем,


Де шкапа стояла...


Але якось збіглись люди,


Москаля нагнали.




Тогді москаль Миколая


На шнурочок в’яже,


Волоче його іззаду


Та й до нього каже:




«Насил тебя, как добраво.


Теперь - черт с табою!


Не памог мне верхом ехать -


Так скачи за мною!»




20 июня






ВАРВАРА





Перепродав раз маляр


Усе серед Бару [28]


I на продаж тілько мав


Їдную Варвару.




Аж приходить наш мужик,


Шапку поправляє.


«Чи є у вас Миколай?» -


Маляра питає.




«Нету, братец,- каже той,-


Тольки зараз буде».


Та Варвару живо зняв


Та й до халабуди.




І кісткою раз мазнув -


I чаша закрилась,


Мазнув iщe кілька раз -


I митра вродилась.




Мазнув ще раз - i обруч


Обвів наокола


І бігцем до мужика:


«Вот тебе Микола».




Але мужик coбi став,


Під боки узявся,


Як поглянув на лице -


Так i засміявся.




«Що Микола, то Микола!


Правдива Микола!..


Щоби тoбi волосок!..


Вся борода гола!»




«Нешто хочешь барады?


И барада буде!»


I з Варварою мерщій


Знов до халабуди.




Bn6irae, кругом глип -


Мужика й нi пари!


А тут баба, як на злість,


Питає Варвари.




Прокляв маляр мужика


I бабу, до лиха;


Ставить образ на стілець


Та й промовив стиха:




«Не требуй он барады,


Энтакая харя! -


И еще бы была раз


С Миколы Варвара».








CZY TYM KONIEM





Сидить москаль на стільці,


Аж куриться, бреше,


А ляхва кругом стоїть,


Тілько вогню креше.


«Вот,- прибріхує москаль,-


Раз была потеха:


В адни сутки пятьсот вёрст


Я верхом проехал...»


«Ale to nie moze być!» -


Якийсь обізвався.-


«Как не может?.. Нешто лгу? -


Москаль обізвався.-


Да знаете ль, что в Москве


Адин мне не верил,


Так за это я ему


Рожу перемерил».


Toгдi ляшок позадгузь:


«А powiedz ranie, panie,


Czy tym koniem jechal pan,


Ze stoje na stani?»


«Этим самым!» А ляшок:


«Niech ze pan przebacze,


Bo ten kon nie to piecć set,


A tysiac przeskacze!»








ЧИ ТИМ КОНЕМ





Сидить москаль на стільці,


Аж куриться, бреше,


А ляхва кругом стоїть,


Тілько вогню креше.


«От,- прибріхує москаль,-


Раз була пoтixa:


В одні сутки п’ятсот верст


Я верхом проїхав».


«Та куди вам п’ятсот верст?» -


Ляшок обізвався.


«Так не вірите, чи що? -


Москаль запитався.-


Та знаете, що в Mocквi


Один не пoвipив,


Так я йому кулаком


Морду перемірив?..»


Тогді ляшок позадгузь.


«Скажіть,- каже,- пане,


Чи тим конем їхав пан,


Що стоїть на стані?»


«Этим самым!» А ляшок:


«Так було й казати,


Бо тим можна не п’ятсот -


Тисячу ввігнати».








ЗАПОРОЖЦІ У СЕНАТІ





Раз московські сенатори


Змовились мовчати,


Щоби нашим запорожцям


Відвіту не дати.




Ото входять запорожцу


Москалів вітають;


A тi сидять бовванами,


Не відповідають.




Запорожці ідуть ближче,


Стали коло стола.


A тi сидять, як сиділи,


Жаден aнi слова.




Тогди старий запорожець


До своїх озвався:


«Чи не в пустку, мої діти,


Я з вами забрався?»




«В пустку! В пустку!» - закричали,


«То що ж, мої діти?


Коли в пустку ми забрались,


То можна й ... !»




«А запевне, дядьку, можна!»


Гримнули по разу


Та й пішли до дому ждати


Другого указу.








КОШОВИЙ У ЦАРИЦІ





Прибуває кошовий


В північну столицю


Та й іде coбi у двір


Вітати дарицю.




Але тілько на nopir -


Зачепився зразу


I в палац! - трах-тарах! -


Розчерепив вазу.




I якби на москаля -


Згинув би до лиха,


А наш собі кошовий


Лиш промовив стиха:




«Таку-то вже наш козак,


Знать, натуру має:


Чого тілько не вкраде -


То так розбиває!»








РИБКА-С





Раз полковник москаля


Кличе у палатку:


Посилає до села,


Тикає десятку.




Та й i каже, щоб приніс


Хліба зо три скиби


Та ще масла, коли є,


А як буде - й риби.




Пішов москаль на село,


В’юном завинувся,


Всього йoмy накупив.


Назад повернувся.




«Что ж,- питається,- купил?»


«Купил, благородье!»


«А что,- каже,- заплатил?»


«Кругло, благородье:




Пять за масло, три - за хлеб,


А грош - это рыбка-с...»


«А еще где адин грош?»


«Да грош - это рыбка-с».




«Да ты девять заплатил!»


«Точно сащитали-с!»


«А еще где адин грош?»


«Да за рыбку взяли-с!»




«Да ты грош адин украл,


Хамаво атродье!»


«Точно, барин, что украл...


Украл, благородье!»




«Что ж ты прямо не сказал?


Энтакое рыло!»


«Да я прямо бы сказал,


Спрасить тольки было».








НА ВАДАПОЙ!





У полковника москаль


Заглянув індика,


Пійняв його на гачок


Та й тягне до лиха.




А полковник реготать,


Аж мало не ляже:


«Куда ево ты ведешь?»


«На вадапой!» - каже.




А той йому iз вікна


Махає рукою:


«Ну, аставь его, аставь!


Я и сам напою».




«Слушаю-с!» - кричить москаль,


Пускає індика


I направо, кругом, марш! -


I здимів до лиха.








ЗАГАДКА





Забагає німець рака,


Не вміє назвати,


Закликає хрестьянина,


Давай мудрувати:


«Вгадай,- каже,- что мой хочет?»


-«Та нi, не вгадаю!»


«Нога многа, уса долга!


Знаешь?..» - «Hi! Не знаю!»


«Как не знаешь?.. Сам он малый,


Кафтан его разный,


Как не сварен - кафтан черный,


А как сварен - красный...


Теперь,- каже,- угадаешь?»


«Та нi! Не попаду!»


«Как не знаешь?.. Шейка шлеп-шлеп,

1 ... 14 15 16 ... 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приказки, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Приказки, Руданський"