Читати книгу - "Приказки, Руданський"

class="v">А перед иззаду...»

«Чи не рака?» - «Рака, рака!»

«Бодай же вас, пане!

Найшли ж i ви в наших раків

Німецькі каптани!»

PROSIE SIЕ.

Розгулявся вражий німець,

Давай пиво пити.

Дaлi хоче на похмілля

Клаповуху вбити.

Не вважае, що й поросна...

«Zabic,- каже ,- Jane!»

Той i каже: «Szkoda zabic,

Во prosie siе, panie!»

Але німець підхопився,

Надувся, як рябець.

«Со to,- каже,- ze siе prosie?

Zeby plakal, zabic!»

_____________________________

Не питає, що й поросна...

«Бий,- каже,- Іване!»

Той i каже: «Шкода бити,

Пороситься, пане!»

Але німець підхопився,

Як несамовитий.

«Що то,- каже,- що проситься?

Щоб плакала - вбити!»

WODY!

Одягнувся німець паном,

Та грошей не має.

Ходить, бідний, по Варшаві

3 голоду вмліває.

Ходить, свище... Далі чує -

Десь музики грають,

Німець ближче, поглядає -

Аж пани гуляють.

«Зайду,- каже,- поживлюся!»

Входить до покою;

Але тілько бідний німець

За пopiг ногою -

Його в танець i втягнули...

Що робити з горя?

Хоч голоден, як собака,

Танцює, небора.

Протанцював разів кілька -

Нема відпочинку:

То та піде німця просить,

То та на годинку...

І знемігся бідний німець,

Підкосились ноги;

Та як раптом повернувся -

Гу-гуп до підлоги!

Засміялись пані зразу,

Разом заплескали,

Далі бачать, що не жарти,

«Wody!» - закричали,

Але німець iз підлоги:

«Nie trzeba! Nie trzeba!

Nie trzeba mnie,- каже,- wody,

A kawalek chlieba!» [29]

ЧИЙ TO СОБАЧКА?

Іде козак понад Буг,

Чумак попасає;

Коло нього песеня

На сонці куняє.

«А чиє то,- запитав, -

Песеня, чумаче?»

«А чиє ж? - говорить той.-

Звісно, що собаче!»

Іде козак понад Случ,

Hiмець попасає;

Коло нього песеня

На сонці куняє.

«А чиє то песеня?» -

Питає дурного.

«Моє!» - каже. А козак:

«Зроби й нам такого!»

22 июня

КОЗАК I КОРОЛЬ

Став багатий колись пан

Короля благати,

Щоб король йому зволив

Воєводство дати.

А король йому й сказав:

«Відгадай три штуки,

Відгадаєш - тогди на!

А як нi - на муки!

Перша штука: скілько зip

В небі серед літа?

Друга штука: покажи

Середину світа!

Третя штука: угадай,

Що думати буду?

I от тoбi цілий piк

Для твого розсуду!»

Відійшов багач назад,

Та так йому нудно!..

Не вгадати - так біда,

А вгадати трудно!

Сидить, плаче, неборак,

Козак проїжджає...

«Чого плачете ви так?» -

Старого питає.

Той i каже: так i так!..

«Не журіться, діду!

Коли так, то я за вас

На відвіт поїду!»

I палицю в руки взяв,

В кожух одягнувся,

Чорні вуса підбілив,

В чоботи узувся.

I чимдуж до короля.

Король оглядає.

«А що, пане, скільки зip?» -

3 міною питає.

А той поли закотив,

Чи як довелося.

«Скільки,- каже,- в нeбi зір,

Скільки тут волосся».

Задумався сам король

Від сього вщвіту.

«Ану,- каже,- покажи

Середину світу!»

А той палицю підняв,

Може, з піваршина

Та в підлогу нею гуп:

«Отут середина!»

Почухався наш король,

Ще раз поглядає.

«Що ж я думаю тепер?» -

Козака питає.

«Думаете, що я пан!»

«Або що за piчi?»

«То за piчi, що не пан,

А козак iз Січі!»

Засміявся наш король,

Подарував тому,

А козака відіслав

В золоті додому!

ПОРОШКИ

Заслаб мужик на живіт,

А дідич - лічити!

Дає йому порошки

Та й каже зажити.

А той щоби порошки

Випити з водою,

Нюхнув тілько paзiв п’ять

Та й сидить совою.

Пересидів цілий день -

Як рукою знялось.

Рано дідич запитав:

«А як тoбi спалось?»

«А спалося, пане мій,

Cпacибi вам, пане!»

«А порошки вci зажив?»

«Bci винюхав, пане!»

«Подякуй же,- каже, пан,-

Дідуневі свому!»

А сам тілько посвистав

Та й пішов додому.

ЛЬОДИ

Закликає пан на бал

Чумака старого.

Попоїв собі чумак

За столом усього

I льодами теє все

Смачно заїдає.

«Чи смачнеє тoбi се?» -

Пан його питає.

«Смачне, пане! - каже той,-

Саме як то часом

Восени буває борщ

3 квасолею разом».

ЧЕРЕВИКИ

У неділю мужика

Пані закликає

I на ярмарок його

3 просом посилає.

«Jedz-ze,- каже,- serce moj,

Sprzedaj miarkе prosa,

A со bgdzie, za to kup

Trzewiki, bo-m bosa!» [30]

От поїхав наш мужик,

Назад повертає.

«Со z, sprzedales, serce moj?» - [31]

Та його питає.

«Та продати то продав,-

Каже,- мірку проса,

А черевик - що питав

Все нема «бомбоса»!»

РЯТУЙ, БРАТЕ!

Під повстання два ляшки

На корчмі гуляють,

Цілуються, як брати,

Приязнь запивають.

Ото собі й запили

I поцілувались,

Але тілько москалі

В корчму увігнались -

Один циб через вікно,

Другого схопили.

Сей, бідняка, i кричить:

«Ratuj, bracie mlly!» [32]

А той собі до ліска

Скілько сили дує,

Тілько крикнув сьому раз:

«Niech ciе Bog ratuje!» [33]

КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ

Раз Хмельницький заявив

По військові свому,

Що хто пана приведе -

Дасть по золотому;

А хто ксьондза - тому три

Обіцявся дати!..

Пішли наші козаки,

Давай мудрувати.

Тілько пана де діпнуть,

Виголять чуприну

Та й i кажуть: «Пам’ятай!

Гляди, бiciв сину,

Як часами тебе наш

Спитає Хмельницький,

То ти, шельмо, говори,

Що ксьондз католицький».

То, бувало, приведуть...

«А хто ти?» - питає.

«А ксьондз!» - каже; то й козак

Плату забирає.

I такого ж тих ксьондзів

За тиждень прибуло,

Що i в Римі стілько ix,

Майбути, не було!

СМЕРТЬ КОЗАКА

Край Варшави два стовпи,

На стовпах дилина,

Під стовпами молодий

Козак з Чигирина.

I найстаршії пани

Смерть йому читають.

Прочитали - i кати

Мотуз натягають.

Але козак подививсь

На ляхву превражу,

Каже: «Стійте-но, пани,

Я щось вам іскажу!»

Ослабили мотузок,

Ляхи поступили,

А козак i каже їм:

«А то, пани милі,

Ви високо не кажіть

Мене підіймати,

Буде лучче вам мене

В спину цілувати!»

KURACJA OD OCZU