Читати книгу - "Заборони для відьми, Велена Солнцева"

-Любава наречена, а ти скарб.

До мене повільно доходив сенс сказаного. А коли все ж таки дійшов, я скрикнула.

-Ах ти пес блудливий. Вирішив мене коханкою зробити? Не бути цьому, або я не відьма буду коли себе подібним ображу.

Йому не сподобалося сказане. На гарному вольовому обличчі заходили жовна і він холодно сказав: -Це неминуче, Василино. Все одно моєю будеш, іншому я тебе не віддам.

-А що ж ти тоді у князя мовчав? Алі сили не дозволили йому заперечити?

Я його образила, але він стримався.

-Князь занадто сильний маг, і з його силою, особливо на його ж території потрібно рахуватись.

Зло тупнувши ногою, наказала:

-А ну відпусти мене.

-Ні.

-Пошкодуєш же.

Його обличчя зробилось занадто рішучим.

-Подумай до вечора чого хочеш – бути моєю коханою або бути бранкою. У жодному разі я тебе не відпущу.