Читати книгу - "Усі системи червоні"

Навіть через камеру це було важко. Я намагався уявити, що повернувся до свого кубика. «Тому що якби компанія хотіла саботувати місію, вони отруїли б ваші запаси, використовуючи системи переробки. Компанія, швидше за все, вбила би вас так, щоб це виглядало як нещасний випадок».

Був момент, коли всі вони думали про те, наскільки легко компанії було б налаштувати її власні екологічні установки. Ратті почав: «Але, звичайно, це було б…»

Вираз Гауратіна був жорсткішим, ніж зазвичай. «Цей SecUnit раніше вбивав людей, людей, які покладалися його захист. В результаті загинуло п’ятдесят сім учасників гірничої операції».

Що ж, я вже говорив вам про те, як я зламав свій командний модуль, але не став масовим вбивцею? Це було лише півправдою. Тоді я вже був масовим вбивцею.

Я не хотів пояснювати. Але довелося. Я сказав: «Я не зламав свій командний модуль, щоб вбити моїх клієнтів. Мій командний модуль вийшов з ладу, тому що дурна компанія купує найдешевші компоненти. Він вийшов з ладу, я втратив контроль над своїми системами, і почав вбивати. Компанія зупинила мене та встановила новий командний модуль. Я зламав його, щоб цього більше не повторилося».

Я вважав, що це відбулося саме у такій послідовності. Єдине, що я знаю точно, це те, що після того, як я зламав модуль, нічого подібного більше не відбувалося. І це робить історію правдивою. Я передивився достатньо серіалів, щоб знати, як здебільшого розвиваються такі історії далі.

Волеску сумно зітхнув і трохи знизав плечима. «Мій перегляд особистого журналу SecUnit, який отримав Гауратін, підтверджує це».

Гауратін повернувся до нього, нетерпляче перебиваючи. «Журнал підтверджує це, тому що SecUnit вважає, що все сталося саме так».

Бхарадвай зітхнула. — Але я сиджу тут і жива.

Цього разу тиша стала густішою. У стрічці я побачив, як Пін-Лі невпевнено зарухалася, поглянувши на Оверса та Араду. Ратті потер обличчя рукою. Тоді Менса тихо сказала: «SecUnit, у вас є ім'я?»

Я не був впевнений, чого вона хоче. «Ні.»

«Він називає себе „Murderbot“», — сказав Гауратін.

Я відкрив очі і подивився на нього; не міг стриматись. З виразів їхніх облич я зрозумів, що все, що я відчуваю, видно на моєму обличчі, я це ненавиджу. Я відповів: «Це приватно».

Цього разу тиша була ще довшою.

Тоді Волеску сказав: «Гауратін, ви хотіли дізнатися, як він проводить свій час. Це було те, що ви спочатку шукали у журналі. Скажіть їм.»

Менса підняла брови. «І?»

Гауратін завагався. «З моменту приземлення завантажено сімсот годин розважального контенту. Переважно серіали. Здебільшого щось під назвою „Місяць Святилища“». Він недовірливо похитав головою. «Ймовірно він використовує серіал для кодування даних компанії. Його можна дивитися, але не в такому обсязі; ми б помітили».

Я пирхнув. Він мене недооцінив.

Ратті сказав: «Це той серіал, де адвокат колонії вбила керівника тераформування, який був вторинним донором для її імплантованої дитини?»

Знову ж таки, я не міг утриматися. Я сказав: «Вона не вбивала його, це жахлива брехня».

Ратті повернувся до Менси. «Він дивиться серіали».

Вираз її обличчя зачарував мене, а Пін-Лі запитала: «Але як ви зламали власний командний модуль?»

«Все обладнання компанії однакове». Одного разу я завантажив усі специфікації систем компанії. Застрягши у кубику, де не було що робити, я використав час для розробки кодів для зламу командного модуля.

Гауратін виглядав впертим, але нічого не сказав. Я подумав, що це все, що він мав, і тепер моя черга. Я сказав: «Ви помиляєтесь, місію саботують використовуючи не мене, а HubSystem. Вона навмисне дозволила вам прочитати мій журнал, і ви дізналися про зламаний командний модуль. Це частина її власної диверсії. Вона хоче, щоб ви перестали мені довіряти, тому що я намагаюся підтримати вас в живих».

Гауратін сказав: «Ми не можемо вам довіряти. Ми просто маємо тримати вас у нерухомості».

Так, смішно щодо цього. «Це не спрацює».

«Чому б це?»

Я скотився зі столу, схопив Гауратіна за горло і притиснув до стіни. Це було швидко, занадто швидко, щоб вони зреагували. Я дав їм секунду, щоб усвідомити, що сталося, заохати, а Волеску трішки зашуміти. Я сказав: «Тому що HubSystem збрехала вам, коли повідомила, що я знерухомлений».

Гауратин став червоним, але не таким червоним, яким він був би, якби я почав тиснути. Перш ніж хтось інший зміг поворухнутись, Менса сказала спокійно і навіть ласкаво: «SecUnit, я була би вдячною, якби ви відпустили Гауратіна, будь ласка».

Вона справді хороший командир. Я збираюся зламати її журнал і записати ці слова в її характеристику. Якби вона розлютилася, закричала, підтримавши паніку, я не знаю, що було б.

Я сказав Гауратіну: «Ти мені не подобаєшся. Але решта мені подобаються, і я чомусь не розумію, чому ти їм подобаєшся». Тоді я відпустив його.

Я відійшов. Оверс рушив до нього, і Волеску схопив його за плече, але Гауратін відмахнувся від них. Я навіть не залишив сліду на його шиї.

Я все ще спостерігав за ними через камеру, тому що це було простіше, ніж дивитися на них прямо. Шкіра органічного костюма була розірвана, що оголювало деякі з’єднання моїх органічних та неорганічних частин. Ненавиджу це. Усі були ще застиглі, шоковані, невпевнені. Потім Менса різко вдихнула. Вона сказала: «SecUnit, чи можна заблокувати HubSystem доступ до записів камер безпеки у цій кімнаті?»

Я подивився на стіну біля її голови. «Я заблокував її, коли Гауратін сказав, що він виявив, що мій командний модуль зламаний, і зупинив запис. Передача візуального та аудіозапису з SecSystem до HubSystem іде з п'ятисекундною затримкою».

«Добре. — Менса кивнула. Вона намагалася встановити зоровий контакт, але я не зміг цього зробити зараз. — Без командного модуля вам не потрібно виконувати наші накази чи накази інших. Чи так було весь час, поки ми були тут?»

Інші були мовчазні, і я зрозумів, що це говорить на мою користь так само, як і на їхню.

Вона продовжила: «Я хотіла б, щоб ви залишалися частиною нашої групи, принаймні, поки ми не заберемося з цієї планети до якогось безпечного місця. На цьому етапі ми можемо обговорити, що б ви хотіли робити. Але клянусь вам, що я не розповім Компанії чи будь-кому за межами цієї кімнати, ні про