Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"

— пійману, але не приручену.

Сергій Жадан, «Месопотамія»

3.1. Серце і мистецтво догляду за мотоциклом

Кажуть, серце треба берегти. Та серце — це не китайська ваза, з якої слід здувати порошинки і дивитися на неї здалеку. Серце — це м’яз, і для нього корисно битися інколи частіше та перекачувати багато крові за раз, аби тренуватися і підтримувати себе у формі (і в переносному значенні, і буквально). Судячи з показників захворюваності, порада «побережи серце і не переймайся» ще нікому не допомогла.

Серце дійсно потребує тренування та догляду, як потребують догляду автомобіль, мотоцикл чи велосипед. Міняти мастило, ставити правильну гуму, перевіряти гальма, заливати якісне пальне. Бо інакше може зламатися вночі посеред порожньої траси. Для серця важливі правильний раціон[17], некуріння, лікування психічних розладів, навіть якщо це порушення адаптації на новій роботі, та фізична активність. Гладити себе по ребрах ліворуч та уникати закоханості не допоможе.

Кажуть, судини забиваються. Та судини — це не труби, які можна прочистити лугом або щіткою. Содою, зеленою кавою чи спиртом судини почистити теж не вийде, хоч би як не запевняли нас у цьому псевдомедичні поради. Ліками, до слова, теж. Можна хіба зупинити погіршення.

Атеросклеротичні бляшки — нарости всередині судин з переносників жирів і клітин крові, що нагадують мило, нагріте у мікрохвильовці, утворюються не за зимові свята, а формую­ться поволі роками.

Судини живуть своїм життям, бо відчувають сигнали гормонів і нервової системи. Вони щомиті реагують на зміни об’єму крові, нашу активність і температуру. Якщо вони перестають реагувати на ці зміни, ми починаємо хворіти. Першою страждає ерекція, бо для неї потрібне розширення судин. Хочете регулярно «перевіряти серце й судини»? Кохайтеся.

Поширена на наших теренах практика не дбати про себе, а потім раз на рік «лягти в лікарню прокрапати судини» — це хіба класний спосіб офіційно втекти з дому і витратити багато грошей?

Сповнене драматизму крапання «запашного» корвалолу в скляночку з водою, популярне серед старшого покоління принаймні в моєму дитинстві, це ніяке лікування. В кращому разі це пасивно-­агресивний спектакль під назвою «Погляньте, як ви всі мене довели!». В гіршому — несвідоме приймання барбітуратів і шкода здоров’ю.

Колись казали, що шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок. Нині ця приказка отримала чорне продовження: через п’яте міжребер’я зліва шлях до серця коротший. А я скажу так: шлях до здорового серця лежить через шлунково-­кишковий тракт і м’язи. На слоган не тягне, зате правдиво.

Кажуть, що для здорового серця потрібні омега-3. Ахрана, атмєна. Омега-3 жирні кислоти в капсулах не зменшують смертності від серцево-­судинних захворювань, про що свідчать тривалі дослідження. Натомість раціон, в якому постійно присутня морська риба, таки дещо зменшує ризик гострого коронарного синдрому[18]. Це справді той випадок, коли жирність потрібна, позаяк її калорії осідають не на боках і не в судинах, а стають будівельним матеріалом для мозку [43, 44].

Піклування про здоров’я серця — це, в принципі, і є здоровий спосіб життя з прицілом на довголіття в широкому розумінні. У нас не існує окремого раціону для «серця» й окремого — «для нервів», хоч як нас у цьому не переконують виробники БАДів та пости в інстаграмі.

Підтримка здорової ваги, наприклад, допомагає запобігти як діабету, так і серцево-­судинним захворюванням, депресивному розладу (тут є свої нюанси, але загалом так), еректильній дисфункції та навіть раку підшлункової залози.

Некуріння — це наріжний камінь піклування про здоров’я, особливо коли йдеться про серце і судини. Це як зеленка, йод, сіль із содою, касторка та бальзам «звьоздочка» — від усього, тільки дійсно допомагає (на відміну від цих медичних фетишів). Ви ж пригадуєте аналогію з карбідом?.. Куріння призводить до того, що тромбоцити стають липкими, як маса для торта «мурашина гірка», — на них з’являється більше білків, потрібних для тромбоутворення. Судини ж нагадують стрічку для мух під стелею гуртожитської кухні [45].

Тож нам не доводиться обирати, про що дбати — легені, коліна чи серце. Про все слід дбати, але це одна й та сама турботлива дія, а подекуди навіть бездіяльність: не курити, лягти поспати.

Інша річ, що, коли якась трясця уже сталася, так просто на пробіжку не вийти, бо вага 100 кілограмів і тиск високий, а їсти гарбузи з буряками боляче через синдром подразненого кишківника. Ось тут треба разом з хорошим лікарем чи командою лікарів скласти план реабілітації та маленьких кроків на щодень, які допоможуть відновити якість життя. Щоб не втратити її ще більше [46].

Мистецтво догляду за мотоциклом серцем тримається на чотирьох стовпах:

1. Правильний раціон.

2. Фізична активність.

3. Психічний добробут.

4. Аналіз та зменшення ризиків, зокрема гіпертензії.

Власне, хоч би про що йшлося — діабет, здоров’я суглобів, ризик деменції, навіть ризик раку, ми будемо спиратися саме на ці стовпи. Звісно, будуть ще інші балки чи навіть контрфорси, які триматимуть стіни фортеці здоров’я, однак піклування про себе стоїть на цих чотирьох підвалинах: раціон, тренування, психіка і ризик-­менеджмент.

Окей, я навмисне спростила. Життя значно складніше, і це все редукціонізм. Але «чотири стовпи» — це гарний мем. Запам’ятайте його.

3.2. Знайте свої ризики

Мені часто доводиться чути, що люди хочуть «повністю обстежитися про всяк випадок». На кшталт технічного огляду того ж автомобіля. В тому, щоб регулярно ходити до лікаря, аби пересвідчитися, що все гаразд, є сенс. Але є одне «але». Не варто обстежувати все — треба оцінити ризики й зробити не все можливе, а все потрібне. В усьому світі оцінка ризику розвитку серцево-­судинних захворювань належить до компетенції сімейних лікарів. Тобто не конче йти до кардіолога, щоб пересвідчитися, що все з вами наразі добре. Це можна навіть зробити самим, якщо мати на руках аналізи на холестерин, знати свій звичайний тиск і вміти заповнити онлайн-калькулятор англійською. Від нас потрібні лише числа, а результат нам опишуть, разом із порадами, що робити і до кого звертатися. Це не самолікування, лікаря ніщо не замінить, але чому б не зробити таку оцінку ризиків, якщо така змога є. Онлайн-­калькулятори ризику серцево-­судинних захворювань розробили кілька провідних ресурсів з охорони здоров’я. Ось декілька прикладів [47, 48, 49, 50]:

А це графічний калькулятор, узятий з ресурсів Європейської асоціації серця:

«Як знати без лікаря, які аналізи здавати?» — резонно запитаєте ви. Саме тому сімейні