Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі"

Все, що я зараз могла робити, це беззвучно відкривати та закривати рота, в спробі вимовити хоч пару членороздільних слів. Ой леле, — і де моє хвалене красномовство коли воно мені так необхідне.

Підійшовши до мене впритул чоловік розплився в недобрій посмішці. А я задерла вгору голову, бо незнайомець був більш ніж на дві голови вищий за мене. Намагаючись, якось відсторонитись та краще вдивитись у його риси обличчя. Можливо вдасться передбачити, що він зараз збирається зробити.

В секунду його рука злітає в повітря, і я різко відхитнувшись, як від укусу, боляче ударяюся потилицею в стіну, заплющивши очі, завмираю в страху відчути удар.

- І така полохлива, — промуркотів у мене над вухом обдаючи гарячим подихом.

Потім я відчуваю як його рука опиняється у мене на обличчі. Чоловік пальцями, ніжно, майже невагомо проводить вниз вздовж вилиці й досягнувши вуст з силою їх приминає. від сильного тиску із нижньої губи, пирснула маленька крапелька крові. З ще не зовсім загоєної від вчорашнього удару ранки. 

Коли незнайомець трохи відсторонився, і я видихнувши розплющила очі. Він уважно глянув на краплю крові, підхопивши її вказівним пальцем, потягнув до свого рота, повільно злизавши.

- М-м-м, — простягнув хриплувато. - Смачно, — заявив, пожадливо посміхнувшись.

Потім розвернувся і мовчки вийшов.

Після того, як чоловік зник, я полехшано зітхнула. Ослаблені та занадто тремтячі коліна не могли більше мене тримати, і я знесилено осіла на підлогу. Зариваючись у поли халата, голосно схлипнула. Відпускаючи накопичену напругу та заспокоюючись.