Читати книгу - "Шлюбна ніч, Каміла Дані"

Перегортаю сторінку — і в мене у голові все вибухає. У неї є шестирічний син. Починаю підраховувати і швидко шукаю серед папірців хоч одну фотографію. Відшукавши знімок, беру в руки, вдивляючись у маленьке обличчя хлопчика. Нічого не розумію! Другий знімок, і я впізнаю цю усмішку…

— Погань! Шльондра! — реву, не шкодуючи голосових зв'язок. — Сучка, та я тебе... Бл*ть! А-а-а! — б'ю кулаком по столу, змітаючи все на підлогу. Підриваюсь на ноги. У голові все гуде, реве. Очі заполонив червоний туман. Я розумію, що мені ще доведеться довести, що він — мій син. А я відчуваю, що мій! І коли це станеться, вона пошкодує про все. А в першу чергу про те, що посміла приховати від мене сина!