Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!” 39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися. 40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами. 41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили. 42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові. 43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх. 44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх. 45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю. 46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта. 47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи, 48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!” 49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок. 50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його. 51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти, 52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити. 53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп. 54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер. 55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках. 56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх. 57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.

10. Судді: Тола та Яір 1-5; нові боговідступства та кари 6-18

1 Після Авімелеха виступив на рятунок Ізраїля Тола, син Пуа, сина Додо, з коліна Іссахара. Він жив у Шамірі, на горах ефраїмських. 2 Судив він Ізраїля двадцять три роки, і, коли помер, поховано його в Шамірі. 3 Після нього виступив Яір, з Гілеаду, і судив Ізраїля двадцять два роки. 4 Було в нього тридцять синів, що їздили на тридцятьох ослах, і було в них тридцять міст, що й досі звуться “Яірові містечка”, -лежали вони в Гілеад-краю. 5 Коли ж помер Яір, поховано його в Камоні. 6 Та сини Ізраїля знову вчинили те, що не довподоби Господеві, й запопалися служити Ваалам і Астартам, богам арамійським, богам сидонським, богам моавським, богам синів Аммона та богам філістимлянським; і покинули Господа, і йому не служили. 7 Тим і запалав гнів Господній на Ізраїля, й він віддав їх у руки філістимлянам та синам Аммона. 8 І утискали вони й гнобили тяжко синів Ізраїля вісімнадцять років, усіх синів Ізраїля, по тім боці Йордану, в землі Аморійській, що в Гілеаді. 9 До того ж іще перейшли сини Аммона Йордан, щоб воювати з Юдою, Веніямином та домом Ефраїма так, що Ізраїлеві стало дуже скрутно. 10 Тоді сини Ізраїля зняли голос до Господа, кажучи: “Согрішили ми проти тебе, бо покинули нашого Бога й служили Ваалові.” 11 І відказав Господь синам Ізраїля: “Хіба (не однаково легко спасти з рук) синів Аммона та філістимлян, як із рук єгиптян та аморіїв? 12 Коли сидонії, амалекитяни й мідіяни вас гнобили, і ви кликали до мене, то я спас вас із рук їхніх. 13 Та ви покинули мене, щоб служити чужим богам; за те не буду я вас уже більше рятувати. 14 Ідіть, кличте тих богів, що вибрали собі: нехай вони вас врятують під час вашої скрути.” 15 Тоді сини Ізраїля промовили до Господа: “Провинились ми; чини з нами все, що хочеш, тільки визволь нас тепер!” 16 Тоді повикидали чужих богів з-посеред себе й стали служити Господеві, й не стерпів він більше злиднів Ізраїля. 17 Зібралися сини Аммона та й отаборились у Гілеаді; зібралися й сини Ізраїля та й стали обозом коло Міцпи. 18 Тоді народ, старші в Гілеаді, сказали один до одного: “Хто розпочне війну з синами Аммона, той і буде головою над мешканцями Гілеаду.”

11. Суддя Єфта 1-11; посольство до аммонського царя 12-28; обітниця 29-40

1 Єфта, гілеадій, був муж хоробрий; а був він син блудниці, -батько ж Єфти був Гілеад. 2 Жінка Гілеада породила йому також синів. І коли повиростали сини його жінки, то й прогнали Єфту, кажучи йому: “Нема тобі спадщини в домі нашого батька, бо ти син другої жінки.” 3 І втік Єфта геть від братів своїх і оселився в краю Тов. Збирались до Єфти пройдисвіти та й мандрували за ним. 4 Після якогось часу розпочали сини Аммона Війну з Ізраїлем. 5 Як же розпочали сини Аммона війну з Ізраїлем, пішли старші гілеадські, щоб узяти Єфту з краю Тов. 6 Сказали вони до Єфти: “Ходи, будеш нашим вождем, і ми будемо воювати з синами Аммона.” 7 А Єфта відповів старшинам гілеадським: “Хіба ви не зненавиділи мене й не прогнали мене з батьківського дому? Чого ж тепер, коли вам скрутно, приходите