Читати книгу - "Жак-фаталіст"

176

«Позовниця» (1762) — комедія Шарля-Сімона Фавара з аріями Дюні.

177

«Бідна моя голівонька», «Пане, пане, відпустіть мене», «О земле, прийми моє золото, прийми скарби мої, мою душу, мою душу, життя моє! О земле!», «Ось миленький, ось миленький!» — арії з «Острова божевільних» Дюні.

178

«Aspettare є поп venire…», «A Zerbina penserete…», «Sempre in contrasti con te si sta…» (італ.) — «Чекати і не приходити…», «Подумати про Жербіну…», «Завжди з тобою доводиться сперечатися…» — арії з опери «Покоївка-панна…» Перголезе.

179

…уривки з «Плачів» Жомеллі. — Ніколо Жомеллі (1714–1774), італійський композитор.

180

«Чекаю світанку» — монолог з героїчної опери Люллі «Роланд» на слова Ф. Кіно.

181

«Бліді свічки, і світло страшніше від темряви», «Бог тартару, бог забуття» — арії з опери Рамо «Кастор та Поллукс».

182

Саксонець — прізвисько Іоганна Адольфа Гассе (1699–1783), німецького композитора, адепта неаполітанської оперної школи.

183

Доменіко Терраделья (1711–1751) — італійський композитор неаполітанської школи.

184

Томмазо Tpaemma (1727–1779) — італійський композитор, представник неаполітанської школи.

185

П'єтро Метастазіо (П'єтро Трапассі, 1698–1782) — італійський поет, драматург, оперний лібретист, засновник героїчної опери. На його тексти писали опери Гендель, Гайдн, Глюк, Моцарт та ін.

186

Філіпп Кіно (1635–1688) — французький поет та драматург, автор трагедій та лібрето до опер Люллі.

187

Антуан Гудар де Ламотт (1670–1731) — французький поет, лібретист, критик.

188

Демосфен (384–322 до н. е.) — давньогрецький політичний діяч, один із найвідоміших ораторів античності.

189

«Роздуми, або Сентенції та моральні максими» (1664) — збірка афоризмів Франсуа де Ларошфуко (1613–1680), французького письменника-мораліста. «Роздуми» — являють собою тонкий аналіз звичаїв сучасного автору суспільства.

190

«Думки» Паскаля — «Думки про релігію та деякі інші питання» (1669) Блеза Паскаля (1623–1662), видатного французького математика, фізика, філософа, письменника.

191

…коли наводили вставне речення з «Арміди»… — речитатив з опери Люллі «Арміда».

192

Самюель фон Пуффендорф (1632–1694) — німецький історик, правознавець.

193

Гроцій (Гуго де Гроот, 1583–1645) — голландський філософ, юрист, засновник теорії міжнародного права, автор твору «Право війни та миру» (De jure beui ad pacis, 1625).

194

Леонардо Лео (1694–1744) та Леонардо Вінчі (1690–1726), італійські композитори, майстри неаполітанської оперної школи.

195

Жанна Антуанетта маркіза де Помпадур (1721–1764) — фаворитка Людовіка, мала літературний салон, сприяла розвитку мистецтв, впливала на політику.

196

Маленька Мармот — мається на увазі Жюстіна Фавар (1727–1772), відома французька акторка, виконувала роль савоярки в комедії «Вечір на бульварах» (1758), написаної її чоловіком Шарлем-Сімоном Фаваром.

197

«Дитина арлекіна» — комедія Карло Гольдоні (1707–1793), з успіхом йшла в Парижі, в театрі Італійської комедії (1761).

198

…лишаюсь коло Мемнонової статуї… — Мемнон, один з героїв Троянської війни, син богині світанку Еос. Статуєю Мемнона давні греки називали статую єгипетського фараона Аменхотепа III у Фівах. Легенда розповідала, що ця статуя співала, коли її торкалось сонячне проміння, так Мемнон вітав свою мати Еос.

199

Рінальдо да Капуа (1715–1771) — італійський композитор, комічні опери якого мали успіх під час гастролей італійської опери-буф.

200

Джузеппе Тартіні (1692–1770) — італійський скрипаль та композитор, теоретик музики.

201

Бочка Данаїд — в метафоричному значенні — нескінченна безплідна праця. Данаїди — п'ятдесят дочок аргоського царя Даная, які, крім одної, у шлюбну ніч убили своїх чоловіків, за що були засуджені богами довіку наповняти водою бездонну бочку в царстві померлих.

202

Епіцикл Меркурія — вислів, запозичений у Мішеля Монтеня (1533–1594), французького філософа-скептика. «Злізти на епіцикл Меркурія» — піднятися до піднебесся. Епіцикл — крива руху планети в системі світобудови Птоломея.

203

Рене Антуан де Реомюр (1683–1757) — французький фізик та природознавець.

204

Жан-Жорж Новер (1727–1810) — французький балетмейстер, реформатор хореографії.

205

Фердінандо Галіані (1728–1787) — італійський економіст, просвітник, автор твору «Діалоги про торгівлю хлібом».

206

Панталоне — традиційний персонаж італійської комедії масок (комедія дель арте), буркотливий, скупий, хтивий старий, якого обдурюють молоді коханки.

207

…автор «Спростувань» перед єпископом Орлеанським… — йдеться про Габріеля Гоша, видавця журналу «Аналіз та спростування різних сучасних творів, спрямованих проти релігії» (1753–1765). За цей твір Гоша отримав абатство. Пізніше він випросив у єпископа Орлеанського, який завідував наданням бенефіцій у Франції, вигіднішу парафію.

208

Перікл (495–429 до н. е.) — афінський політик.

209

Лаїс, Фріна — афінські гетери (IV ст. до н. е.).

210

Довернь — йдеться про оперу Антуана Доверия (1713–1797), французького композитора та диригента.

211

Кожен свою кару відбуде (лат.) — Вергілій, «Енеїда», kh.VI, вірш 743.

212

Абат Етьєн Кане (1694–1782), французький літератор, член Академії, друг д'Аламбера, меломан.

213

…та й мене. — з кафе «Регентство» було чути дзвони, які сповіщали про відкриття оперних кас.

214

Берг-оп-Зоом — нідерландська фортеця, захоплена французькими військами під командуванням Моріса Саксонського у 1747 p., під час війни за «австрійський спадок».

215

Пор-Маон — фортеця й місто на острові Мінорка, відбите французькими військами у англійців.

216

Обол — грецька дрібна срібна монета.

217

Мандрівника Святого Роха зображали з трьома капелюхами за спиною.

218

П'єр Дюфуар (1735–1813) — хірург, автор трактату про вогнестрільні поранення.

219

Луї Антуан (1723–1792) — очолював медичний розділ Енциклопедії.

220

Дідро приписує наведене далі речення Гарпагонові, героєві комедії «Скнара», але належить воно персонажеві іншої Мольєрової комедії «Скапенові викрутні» Жеронтові (дія II, ява 11).

221

«Що вона в біса робила на порозі?» — Дідро помилково приписує цю репліку Гарпагонові, героєві комедії «Скнара», вона належить персонажеві іншої комедії Мольера («Скапенові викрутні») — Жеронтові (дія II, ява XI).

222

Хірургічні ножі.

223

Сен-Жермен, Нотр-Дам-де-Лорет, Сен-Жак-де-Компостель — французькі міста, де знаходяться католицькі святині.

224

В Парижі часів Дідро широкою популярністю користувалась галантерейна торгівля Жабака, ім'я якого стало називним для оригінальних ювелірних виробів та коштовних дрібничок.

225

Жюльєн Леруа (1686–1759), славетний паризький годинникар.

226

«Клівленд» — скоречена назва роману абата Прево (XVIII ст.) «Англійський філософ, або Історія Клівленда, позашлюбного сина Кромвеля» (1732), улюбленого твору Дідро.

227

Жан Франсуа Реньяр (1655–1709) — французький