Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України 📚 - Українською

Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

387
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України" автора Колектив авторів. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 150 151 152 ... 210
Перейти на сторінку:
засуджені, які тримаються в дільниці соціальної адаптації, або соціаль­ної реабілітації (статті 98—99 КВК); 2) робота на підприємствах, в організаціях, установах інших відомств і форм власності.

У цьому разі засуджені працевлаштовуються на таких об’єктах за умови забезпечення належної охорони та ізоляції.

Зміст понять «охорона» та «ізоляція» викладений у коментарі до ст. 102 КВК України.

Особливості нагляду та охорони засуджених в інших, поза межами УВП, місцях їх роботи — так званих контрагентських (від лат. contrahens (contrahentis) — той, хто домовляється; сторона в договорі) — визначені в Інструкції про організацію нагляду за засудженими, які відбувають покарання в устано­вах виконання покарань, та в Інструкції з організації охорони установ вико­нання покарань, що затверджені наказами ДДУПВП, які носять конфіденцій­ний характер.

4. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці в УВП з урахуван­ням наявних виробничих потужностей, статі, віку, працездатності, стану здо­ров’я і спеціальності.

Згідно з офіційними даними, через моральну та фізичну застарілість, зно­шеність основних виробничих фондів та інші економічно-фінансові негараз­ди підприємства УВП можуть забезпечити роботою не більш як 70% засу­джених.

Умови праці жінок і неповнолітніх в УВП регулюються законодавством про працю України (статті 174—200 КЗпПУ).

Працездатність засуджених визначається лікарсько-трудовими комісіями ДКВС, що діють на підставі затвердженого ДДУПВП та МОЗ України Поло­ження (див. коментар до ст. 116 КВК).

Для осіб, які не мають спеціальності за фахом, що є необхідним для робо­ти на підприємстві УВП, та для засуджених, які взагалі не мають робітничої професії, в колонії організовуються курси професійної підготовки робітників на виробництві, навчання на яких є обов’язковим (ч. 4 ст. 125 КВК).

5. У частині 2 статті, що коментується, визначений виключний перелік за­суджених, які вправі працювати в УВП з дозволу адміністрації колонії та з урахуванням висновку лікарської комісії колонії. Такий висновок зазначена комісія виносить на підставі об’єктивного аналізу здоров’я засудженого у письмовій формі та на підставі вимог нормативно-правових актів з питань охорони здоров’я. Після отримання такого висновку процедура залучення цих осіб до роботи в УВП є такою самою, як і для інших засуджених: згідно з пода­ною ними заявою видається наказ начальника колонії про працевлаштування особи або на підприємстві УВП, або в інших місцях, визначених адміністра­цією, який за змістом має відповідати вимогам КЗпПУ (ст. 24).

6. Специфіка реалізації законодавчо визначених функцій діяльності УВП обумовлює введення ряду перешкод для залучення засуджених до позбавлен­ня волі до роботи на деяких об’єктах колоній. Відповідно до п. 64 ПВР УВП, забороняється використовувати працю засуджених:

а) у приміщеннях, де розміщена зброя, спецзасоби та службова докумен­тація;

б) на роботах, пов’язаних з устаткуванням для множення документів, ра­діотелеграфною та телефонною технікою (за винятком лінійних монтерів у присутності представників адміністрації);

в) на посадах продавців, бухгалтерів-операціоналістів, касирів, завідувачів продовольчих і речових складів;

г) на роботах, пов’язаних з обліком, зберіганням і видачею медикаментів, а також вибухових і отруйних речовин;

ґ) як фотографів (крім засуджених до обмеження волі), зубопротезистів, водіїв легкових і оперативних автомобілів і мотоциклів;

д) на посадах з підпорядкуванням їм вільнонайманих працівників.

7. У частині 4 статті, що коментується, зазначена заборона і, водночас, од­не з правообмежень, що випливають із правового статусу засуджених, а саме: ці особи не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. Як зазначено в ч. 4 ст. 44 Конституції України, заборона страйку можлива лише на підставі закону, тобто дана стаття Кодексу повніс­тю відповідає принципу верховенства права. З іншого боку, вказана правова заборона зумовлена вимогами ст. 107 КВК України, відповідно до якої засу­джені мають право подавати пропозиції, заяви і скарги в усній чи письмовій формі від свого імені і з питань, що стосуються їх особисто. У частині 4 цієї ж статті встановлена пряма заборона для засуджених щодо здійснення неза­конних дій як особисто, так і колективно. На вирішення трудових спорів на індивідуальному рівні орієнтує суб’єктів цих правовідносин і КЗпПУ (гла­ва XV).

Специфіка кримінально-виконавчих відносин (див. коментар до ст. 1 КВК) та імперативний метод їх правового регулювання не передбачають колектив­них форм вирішення різноманітних спорів і т. ін., що можуть виникати між адміністрацією УВП і засудженими, а в окремих випадках містять і пряму за­борону щодо здійснення таких дій. У статті, що коментується, йдеться саме про такі ситуації.

8. Термін «можуть», що вжитий законодавцем у ч. 5 статті, що коментується, означає: адміністрація УВП вправі залучати засуджених до виконання певних робіт без їх оплати. У свою чергу, для осіб, які відбувають покарання, участь у такій трудовій діяльності виходячи зі змісту ч. 1 ст. 9 «Основні обов’язки за­суджених» та ч. 3 ст. 107 КВК України «Права і обов’язки засуджених до по­збавлення волі» є обов’язковою. Більш того, невиконання засудженими цих обов’язків тягне за собою встановлену законом відповідальність, включаючи кримінальну (зокрема, за ст. 391 КК «Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи»).

Перелік зазначених у цій нормі робіт є вичерпним і розширеному тлума­ченню не підлягає, а їх виконання передбачає дотримання ряду істотних умов:

а) до цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості.

Для забезпечення даної вимоги начальник відділення соціально-психоло­гічної служби складає графік, який затверджується начальником УВП, та веде

облік виконаних робіт (включаючи облік годин, що були відпрацьовані), і осіб, які залучалися безоплатно до їх виконання.

Термін «як правило» означає, що виходячи з конкретних життєвих обста­вин, умов виконання та відбування покарання і т. ін. черговість залучення за­суджених до зазначених робіт може і не дотримуватись (хвороба засудженого; тимчасовий перевід в іншу УВП чи ДІЗО; перебування на побаченні тощо). Проте кількість відпрацьованих засудженим безоплатних годин щомісячно та за весь час тримання у місцях

1 ... 150 151 152 ... 210
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"