Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

Ефраїму; і як хто з ефраїмських втікачів говорив: “Дайте мені перебрести”, то гілеадії його й питали: “Чи ти не ефраїмій?” І як той казав “Ні!” - 6 то вони казали йому: Скажи но: “Шібболет”, і як він казав “Сібболет”, бо не вмів доладу вимовити, то вони хапали його та й стинали на йорданських бродах. Так полягло тоді сорок дві тисячі ефраїмів. 7 Правив Єфта Ізраїлем шість років. Коли ж Єфта, гілеадій, помер, поховано його в одному з міст у Гі леаді. 8 Після нього суддював над Ізраїлем Івцан з Вифлеєму. 9 Було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він видав на чужу сторону, а синам своїм привів тридцять дочок із чужої сторони. Правив він Ізраїлем сім років. 10 Коли ж Івцан помер, поховано його в Вифлеємі. 11 Після нього правив Ізраїлем Елон, завулоній. Правив він ним десять років. 12 Коли ж Елон, за вулоній, помер, поховано його в Аялоні, в землі Завулонській. 13 А після нього правив Ізраїлем Авдон, син Гіллела, піратоній. 14 Було в нього сорок синів і тридцять онуків, що їздили на сімдесятьох ослах. Він правив Ізраїлем вісім років. 15 Коли помер Авдон, син Гіллела, з Піратону, поховано його в Піратоні, в Ефраїм-землі, на горі амалекитській.

13. Суддя Самсон: батьки й народження Самсона

1 Знову почали сини Ізраїля чинити, що було недобре в очах Господніх, і віддав їх Господь у руки філістимлян на сорок років. 2 А був тоді один чоловік із Цори, з коліна Дана, на ім'я Маноах. Жінка його була неплідна й бездітна. 3 Ангел Господній з'явився молодиці й сказав їй: “Оце ти неплідна й не маєш дітей, але ти зачнеш і породиш сина. 4 Остерігайся ж, не пий ні вина, ні п'янючого напою, і не їж нічого нечистого. 5 Бо оце зачнеш і породиш сина; та щоб бритва не торкалась його голови, бо хлопчина цей від материнської утроби буде посвячений Богові, і він зачне визволяти Ізраїля з рук філістимлян.” 6 Пішла молодиця та й оповіла своєму чоловікові: “Прийшов до мене чоловік Божий. Вигляд його був немов вигляд ангела Божого, вельми величний. Я й не питала його, звідки він, та й імени свого він не звістив мені. 7 І промовив він до мене: Оце зачнеш і породиш сина; тож не пий ні вина, ні п'янючого напою, й не їж нічого нечистого, бо хлопець буде посвячений Богові від материнської утроби аж до дня своєї смерти.” 8 Тоді Маноах попросив Господа й мовив: “Благаю, Господи, нехай Божий чоловік, що його прислав єси, прийде ще раз до нас та й навчить нас, як нам поводитися з хлопцем, що має народитися.” 9 Почув Бог голос Маноаха, й ангел Божий прийшов ще раз до молодиці, коли вона сиділа на полі; чоловіка ж її Маноаха не було з нею. 10 Молодиця побігла хутенько й оповіла про це своєму чоловікові, кажучи до нього; “Оце явивсь мені чоловік, що недавно приходив до мене.” 11 Маноах метнувся за своєю жінкою й, прийшовши до того чоловіка, спитав його: “Чи ти той чоловік, що розмовляв з моєю жінкою?” Відказав той: “Я.” 12 Маноах спитав: “Якщо справдиться слово твоє, то як нам поводитися з хлоп'ям і що нам з ним робити?” 13 Відказав ангел Господній Маноахові: “Нехай Молодиця остерігається всього, що я сказав їй. 14 Нехай не їсть нічого, що робиться з винограду, не п'є ні вина, ні п'янючого напою, нічого нечистого нехай не їсть; усе нехай збереже так, як я звелів їй.” 15 Промовив тоді Маноах до ангела Господнього: “Ми бажали б, коли ласка, тебе затримати й почастувати тебе козенятком.” 16 Ангел же Господній відказав Маноахові: “Хоч би ти мене й затримав, не їстиму я твоїх харчів; коли ж хочеш принести всепалення, принеси його Господеві.” Маноах бо не знав, що то був ангел Господній. 17 Спитав Маноах у ангела Господнього: “Як тебе звати на ім'я? Бо як справдиться твоє слово, хочемо тебе вшанувати.” 18 І відповів йому ангел Господній: “Чого питаєшся про моє ім'я? Воно дивне!” 19 Тоді Маноах узяв козенятко й офіру та й приніс на камені Господеві, дивному в своїх вчинках. Маноах з жінкою дивились на те. 20 Коли полум'я знялось від жертовника до небес, знявся й ангел Господній разом з полум'ям жертовника. Побачивши те Маноах та його жінка, впали ниць до землі. 21 Та ангел Господній не з'явивсь більше Маноахові та його жінці. Зрозумів тоді Маноах, що то був ангел Господній. 22 І сказав Маноах жінці: “Напевно помремо, бо ми бачили Бога.” 23 А жінка йому: “Якби Господь хотів нас умертвити не прийняв би з рук наших усепалення й офіри, та й не дав би нам усього цього бачити й не дав би нам сьогодні таке почути.” 24 І породила жінка сина й дала йому ім'я: Самсон. Росло хлоп'я, й Господь благословив його. 25 І дух Господній почав сходити на нього в таборі Дана, між Цорою й Ештаолом.

14. Сватання Самсона 1-4; боротьба з левом, весілля 5-20

1 Пішов Самсон у Тімну й нагледів там жінку з дочок філістимлянських. 2 Повернувшись, оповів він про те батькові й матері словами: “Бачив я у Тімні жінку з дочок філістимлянських: візьміть мені її за жінку!” 3 Кажуть йому батько з матір'ю: “Хіба немає тобі жінки між дочками твоїх братів і в усьому нашому народі, що мусиш іти за жінкою до філістимлян, до необрізаних?” Та Самсон батькові: “Ні, таки цю візьми мені, бо вона сподобалася мені.” 4 Не знали ж його батько-мати, що на те була воля Господня та що він шукав причини проти філістимлян, які того часу панували над Ізраїлем. 5 От і пішов Самсон з батьками в Тімну, і як вони підходили до виноградників Тімни, вискочило на нього, рикаючи, левеня. 6 Зійшов тоді на Самсона дух Господній, і він роздер його як козеня, не мавши в руці нічого. Батькові ж та