Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"

– Ти там як, хлопче? – запитала крізь прочинене вікно Раїна. – Краще накрийся, скоро литиме як із відра.

– Мені вже не страшно, – пробурмотів Сем, витрушуючи з-за коміра вертляву малечу. – Я вже чекаю дощу з нетерпінням.

Вода і «в’юни» просочилися крізь щілини в дні причепа, особливо вгодованим особинам Сем допоміг не без бридливості. Глянув на небо (які опади, сонце світить?) і неголосно вилаявся. Зі сходу насувалася щільна туманна стіна, причому насувалася швидко, та ще й автомобіль звернув у той бік і, здається, прискорився.