Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Спомини"

1 027
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 151 152 153 ... 334
Перейти на сторінку:
з Вячеславом Молотовим та Лазарем Кагановичем спробував взяти реванш та усунути Хрущова з посади першого секретаря ЦК КПРС, за що був виведений зі складу ЦК. У 1957–1961 pp. працював директором Усть-Каменогорської гідроелектростанції та Екібастузької теплоелектроцентралі. У листопаді 1961 р. виключений з КПРС (і ніколи не поновлений) та відправлений на пенсію. В останній період життя навернувся на православну віру і служив паламарем у соборі Богоявлення в с. Єлохово під Москвою. Помер 14 січня 1988 р. Про нього див.: Р. К. Баландин. Маленков. Третий вождь Страны Советов. Москва 2007; А. Г. Маленков. О моем отце Георгии Маленкове. Москва 1992. ">[737], нема спірних міждержавних справ, які не могли би бути полагоджені в мирний спосіб, то не видно причини, чому не можна би це зробити з унормуванням дипломатичних відносин між Радянським Союзом і Католицькою Церквою, тим паче, що тут не входить в гру ані атомна бомба, ані кількість армій, ані таке інше. Все ж таки з цілою вагою треба підкреслити, що стоять проти себе два найповажніші сучасні контраґенти: Католицька Церква-Рим, найбільша моральна сила і найстарша діюча установа (інституція) в світі — з одного боку, і Радянський Союз, 1/3 цілого земського шару, одна з наймогутніших держав, нині пострах для усього світу. На якому становищі хто не стояв би, то об’єктивно мусить признати, що нема нині в світі чинника, що міг би рівнятися з моральним впливом, досвідом і надбаннями Католицької Церкви, що існував би 1953 роки і з віку у вік могутнів.

Вже по написанні мойого “Pro memoria”, переглядаючи “Византийский временник” VI (1953), 320 ст., я стрінувся з висловами одного радянського ученого М. М. Фрейденберга, впрочім неприхильного до Католицької Церкви, що потверджують мій погляд: “В последнее время Ватикану отводится все более и более значительная роль в планах международной реакции. Ватикан приобретает особое внимание благодаря своему огромному опыту пропаганды реакционной идеологии, накопленному в течении столетий”[738].

3 другого боку, нема держави в світі з так безмежними і різноманітними просторами і з такими величезними скарбами і впрост ґіґантськими можливостями розвою на майбутнє, як Радянський Союз.

6. Ввиду того не є байдужим Папі спасіння душ і доля католиків в Радянському Союзі. Навпаки воно завжди лежало і лежить йому на серці і стояло і стоїть в осередку всіх його думань і діянь. Так теж не є рівнодушним і не може бути у майбутності для Радянського Союзу мати завжди проти себе на світовій арені вороже наставлення цеї моральної потуги, заодно загрожену добру опінію за кордоном, яка стоїть під її безумовним впливом і є немов язичком, що перехилює вагову терезку з міжнародним баґажем на противному боці, а внутрі держави мати постійно невдоволене велике число своїх підданих, які чекають з запертим віддихом розв’язки своєї реліґйної справи. Як же ж тут, з огляду на загрожені міжнародне положення і так вагітні рації, не шукати спільної мови і не старатися за всяку ціну, коли вже не повернути зразу цей язичок в свій бік, то бодай тим часом поставити його в статичне положення і тим значно відтяжити своє міжнародне положення і скріпити політику мира, на якій так дуже залежить правительству Радянського Союзу. Тому я глибоко переконаний, що остаточне порозуміння є правдоподібне і можливе і, що найважніше, принесло би неоцінені користі для обох сторін.

7. Мої предложення діляться на дві часті: на загальну, що дотичить положення Католицької Церкви в Радянському Союзі і зміну її опінії за кордоном в користь радянської держави, та на частинну, але тісно пов’язану з першою, що відноситься, зокрема, до мене як митрополита Греко-Католицької Церкви в Радянському Союзі.

II. Загальні дезидерати

1. Найважнішою передумовою для корисного і успішного розвою цілої справи я вважаю створення прихильної атмосфери по обох боках. Вона уможливила би майбутні евентуальні переговори між Міністерством закордонних справ Радянського Союзу і Секретаріятом Стану Ватикану. У тій ціли правительство Радянського Союзу вжиє із свого боку засобів, щоби:

2. Радянська преса запрестала їдкі випади проти реліґії, Католицької Церкви, зокрема проти Папи і Ватикану.

3. Правительство припинить нагінку, переслідування і репресії Католицької Церкви в Радянському Союзі і позволить на богослужебні відправи всім католицьким єпископам і священикам, котрі з тим криються, будучи на нелеґальному становищі.

4. Зокрема Греко-Католицьку Церкву правительство перестане вважати антидержавним чинником і як таку її трактувати. Вправді, загальний лозунґ звучить, що “реліґія” в Радянському Союзі не переслідується, але одверто і щиро кажучи, хто того придержується і хто в те вірить?

5. Щоби дати доказ справдішньої реліґійної толеранції, правительство дозволить на богослуження в ляґерах, бо це причиниться до усунення великих упереджень і відверне неприхильну увагу переважаючого числа віруючих в’язнів в дуже корисний для держави бік.

6. Правительство відпустить з ляґрів єпископів і священиків, а в дальшій черзі старців і молодь, якщо тому не стоїть на перешкоді справді щось поважного і обоснованого. Завдяки тому наступило би колосальне відпруження, бо все-таки треба здавати собі з того справу, що в ляґерах накопичена сила від’ємної і мінусової енергії. Вона криє в собі страшну ненависть і їдь і затроює людям в ляґері і поза ляґером (словом, в цілій державі) життя. В’язнів є велика кількість, і всі вони мають дома родину, сім’ї, друзів, товариські і професіональні зв’язки, і всі вони в найвищому напруженні ждуть якогось спасіння, звідки би воно не прийшло. Поминаю вже незаперечний факт, що дуже багато між киненими за “забор” суспільного і громадського життя силою тимчасових, бо переходових, внутрідержавних кон’юнктур і закордонного положення є незвичайно цінними горожанами і могли би ще

1 ... 151 152 153 ... 334
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спомини"