Читати книгу - "Зброя, мікроби і сталь -"

майстерно написану історію ранніх європейських подорожей до Нового світу: Samuel Eliot Morison, The European Discovery of America: The Northern Voyages, A.D. 500—1600 (New York: Oxford University Press, 1971) та Samuel EUot Morison, The European Discovery of America: The Southern Voyages, A.D. 1492—1616 (New York: Oxford University Press, 1974). Початок європейської заморської експансії розглянуто у Felipe Fernandez-Armesto, Before Columbus: Exploration and Colonization from the Mediterranean to the Atlantic, 1229—1492 (London: Macmillan Education, 1987). He слід оминати увагою і розповідь самого Колумба про кожен день його найзнаменитішої подорожі, передруковану в Oliver Dunn and James Kelley, Jr., The Diario of Christopher Columbus's First Voyage to America, 1492—1493 (Norman: University of Oklahoma Press, 1989).

На противагу переважно безпристрасній розповіді про завоювання або вирізання одними народами інших із цієї книжки, прочитайте класичні оповіді про знищення невеликого племені ягі з Північної Каліфорнії та виявлення Іші — єдиної особи, яка пережила ті події: Theodora Kroeber, Is hi in Two Worlds (Berkeley: University of California Press, 1961). Зникнення корінних мов в Америці й інших частинах світу — тема праць Robert Robins and Eugenius Uhlenbeck, Endangered Languages (Providence: Berg, 1991), Joshua Fishman, Reversing Language Shift (Clevedon: Multilingual Matters, 1991) та Michael Krauss, “The world’s languages in crisis,” Language 68: 4—10 (1992).

Розділ 19

До книг про археологію, доісторичне минуле й історію африканського континенту належать: Roland Oliver and Brian Fagan, Africa in the Iron Age (Cambridge: Cambridge University Press, 1975), Roland Oliver and J. D. Fage, A Short History of Africa, 5th ed. (Harmondsworth: Penguin, 1975), J. D. Fage, A History of Africa (London: Hutchinson, 1978), Roland Oliver, The African Experience (London: Weidenfeld and Nicolson, 1991), Thurstan Shaw et al., eds., The Archaeology of Africa: Food, Metals, and Towns (New York: Routledge, 1993) та David Phillipson, African Archaeology, 2nd ed. (Cambridge: Cambridge University Press, 1993). Збіги між мовними й археологічними матеріалами щодо африканського минулого узагальнено в: Christopher Ehret and Merrick Posnansky, eds., The Archaeological and Linguistic Reconstruction of African History (Berkeley: University of California

Press, 1982). Роль хвороб розглядається у Gerald Hartwig and К. David Patterson, eds., Disease in African History (Durham: Duke University Press, 1978).

Щодо харчового виробництва, багато додаткової літератури до розділів 4—10 стосується й Африки. Також зверніть увагу на: Christopher Ehret, “On the antiquity of agriculture in Ethiopia,” Journal of African History 20: 161— 177 (1979); J. Desmond Clark and Steven Brandt, eds., From Hunters to Farmers: The Causes and Consequences of Food Production in Africa (Berkeley: University of California Press, 1984); Art Hansen and Delia McMillan, eds., Food in Sub-Saharan Africa (Boulder, Colo.: Rienner, 1986); Fred Wendorf et al., “Saharan exploitation of plants 8,000 years B.P.” Nature 359:721—724 (1992); Andrew Smith, Pastoralism in Africa (London: Hurst, 1992) та Andrew Smith, “Origin and spread of pastoralism in Africa,” Annual Reviews of Anthropology 21: 125—141 (1992).

Базову інформацію про Мадагаскар можна знайти в: Robert Dewar and Henry Wright, “The culture history of Madagascar,” Journal of World Prehistory 7: 417—466 (1993) та Pierre Verin, The History of Civilization in North Madagascar (Rotterdam: Balkema, 1986). Див. детальне вивчення лінгвістичних свідчень про джерела колонізації Мадагаскару: Otto Dahl, Migration from Kalimantan to Madagascar (Oslo: Norwegian University Press, 1991). Можливий музичний доказ контактів індонезійців зі Східною Африкою описано в А. М. Jones, Africa and Indonesia: The Evidence of the Xylophone and Other Musical and Cultural Factors {Leiden: Brill, 1971). Важливі докази раннього заселення Мадагаскару було отримано завдяки датуванню кісток нині зниклих тварин, яке підсумовано в Robert Dewar, “Extinctions in Madagascar: The loss of the subfossil fauna,” pp. 574—593 у книзі Paul Martin and Richard Klein, eds., Quaternary Extinctions (Tucson: University of Arizona Press, 1984). Про подальше провокативне відкриття скам’янілих решток розповідається у R. D. Е. MacPhee and David Burney, “Dating of modified femora of extinct dwarf Hippopotamus from Southern Madagascar,” Journal of Archaeological Science 18: 695—706 (1991). Дату початку заселення острова людьми оцінено на основі палеоботанічних матеріалів у David Burney, “Late Holocene vegetational change in Central Madagascar,” Quaternary Research 28: 130— 143 (1987).

Епілог

Зв’язок між руйнуванням довкілля та занепадом цивілізації в Греції досліджено в Tjeerd van Andel et al., “Five thousand years of land use and abuse in the southern Argolid,” Hesperia 55: 103—128 (1986), Tjeerd van Andel and Curtis Runnels, Beyond the Acropolis: A Rural Greek Past (Stanford: Stanford University

Press, 1987) та Curtis Runnels, “Environmental degradation in. ancient Greece,” Scientific American 272 (3): 12—lb (1995). Те саме щодо стародавньої Петри можна знайти в: Patricia Fall et al., “Fossil hyrax middens from the Middle East: A record of paleovegetation and human disturbance,” pp. 408—427 у книжці Julio Betancourt et al., eds., Packrat Middens (Tucson: University of Arizona Press, 1990), а щодо Месопотамії — в Robert Adams, Heartland of Cities (Chicago: University of Chicago Press, 1981).

Проникливу інтерпретацію відмінностей між історіями Китаю, Індії, ісламського світу та Європи пропонує праця Е. L. Jones, The European Miracle, 2nd ed. (Cambridge: Cambridge University Press, 1987). У книзі: Louise Levathes, When China Ruled the Seas (New York: Simon and Schuster, 1994) описано боротьбу за владу, яка призвела до ліквідації «флотилій скарбів». Інші матеріали про ранню історію Китаю можна знайти серед додаткової літератури до розділів 16 і 17.

Вплив центральноазійських кочових скотарів на складні цивілізації осілих рільників Євразії обговорюється у Bennett Bronson, “The role of barbarians in the fall of states,” pp. 196—218 у виданні Norman Yoffee and George Cowgill, eds., The Collapse of Ancient States and Civilizations (Tucson: University of Arizona Press, 1988).

Можливість застосування теорії хаосу до історії розглянуто в: Michael Shermer, “Exorcising Laplace’s demon: Chaos and antichaos, history and metahistory,” History and Theory 34: 59—83 (1995). У цій статті, а також у Everett Rogers, Diffusion of Innovations, 3rd ed. (New York: Free Press, 1983) подано бібліографію щодо клавіатури стандарту «QWERTY».

Розповіді очевидців про дорожню аварію, яка майже призвела до загибелі Гітлера в 1930 році, можна прочитати в спогадах Ото Вагенера, пасажира Гітлерового автомобіля. їх відредагував Генрі Тернер-молодший і видав як Henry Turner, Jr., Hitler: Memoirs of a Confidant (New Haven: Yale University Press, 1978). Тернер також розмірковує про те, що могло би статися, якби Гітлер загинув у 1930 році, у своїй статті «Hitler’s impact