Читати книгу - "Розлучення. Він кохає іншу, Альбіна Яблонська"

До нас підскочила охорона, та Рома виставив долоню, щоб не поспішали.

— Усе під контролем, — промовив він, витираючи обличчя серветкою. — Усе нормально.

Однак по очах Даліли було видно, що нічого нормального тут точно немає. Вона була просто у нестямі від люті. У погляді я реально бачила сказ. Дай їй у ту мить ніж — вона б зарізала когось без сумнівів.

— Та я з цим виродком навіть під дулом пістолета не сяду за один стіл! — задихалася вона з палаючими очима. — Якого біса відбувається взагалі?! ЯКОГО БІСА?! Цього не може бути! Якого чорта він тут?! Ти ж не можеш бути ним! НЕ МОЖЕШ!

Від нервів Ліла схопила себе за волосся і не могла змиритися з реальністю. Хоча Давид поводився спокійно. Він дивився лише на мене. І здавалося, його більше нічого не цікавило в ту хвилину.

— Чому ти верещиш? — запитав він, не відводячи від мене погляду. — Що тобі не подобається? Ти ж мріяла його зустріти... Спокушай. Ну ж бо. Чого ти чекаєш? Щось не так?

— Ця сволота, — тицьнула Даліла тремтячим пальцем на Жданова, — спаскудила мені життя! Цей виродок залишив мене з дитиною на руках! — Її голос перетворився на істеричний рев. — Він залишив мене без копійки! Самі лише злидні та смердючі пелюшки! Щоб ти здох, мерзота! ЩОБ ТИ ЗДОХ!

Даліла спробувала дотягнутися до Роми, та її скрутила охорона.

— Ось тобі трохи грошей, — сказав Жданов і кинув на стіл пачку купюр. — Сьогодні можеш не працювати на панелі. Зроби вихідний. — Він цинічно посміхнувся. — Це на додачу до тих десяти тисяч. Які ти з радістю прийняла за корпоратив. Тож не варто надягати на себе біле пальто, — присунув він гроші. — Візьми. Ти заслужила.