Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Спомини"

1 026
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 157 158 159 ... 334
Перейти на сторінку:
України?

Вмішування Папи у внутрішні справи тут ні при чому і побоювання безосновні. Що стратила би була вона, якщо би по нинішній день не була заборонена і переслідувана? Нічого, навпаки, найшла би була в ній опору в поборюванні злочинів і проступків, зберіганні спокою і заощадила була би собі негодувань громадян внутрі і різких, несприятливих виступів за кордоном, а передусім війни з УПА. Певно, відпала була би та повінь арештів і ляґерних кар, яку опісля старався і старається ліквідувати предсідник H. С. Хрущов. Коли раз в Сибірі один начальник КҐБ питав мене про мою думку про Сталіна (тоді справа була дуже широко дебатована як культ личности), то я став підносити деякі його заслуги. На це почув тільки заміт: “Питання, чи ті осяги стоять винищення стільки народу?” Вправді, то “tempi passati” — минулі дні, але їх з пам’яті не витреш! В 1953 р. в Міністерстві ВД в Москві мені було незвичайно приємно почути від проводу (руководства) такі слова: “Ми переконані, що штиками держави не вдержиш, а треба будувати на прихильності і відданості”. В них міститься великий державний досвід, а реліґія не є така річ, щоби її можна було так легко виполоти з людських сердець, як бур’ян на полі. Це значить, ні менше ні більше, як зміняти людську природу. Я дуже далекий від того, щоби вносити тут і найслабший дисонанс, бо це не мало би найменшого змислу. Я питав себе нераз, чи нема і з нашого боку якої вини. Може так, може, ми не вміли підійти до Вас належно? Але я хочу все-таки “in camera caritatis” — по-доброму, в любові — повторити Ваші знаменні слова, сказані перед форумом цілої земської кулі: “Хіба ревуть воли…” Я чув не тільки від нижчих служачих, але і від міністрів в розгарі свобідної розмови про Греко-Католицьку Церкву: “Ми зробили помилку — нас обманули”. Невже ж не можна того для добра держави, народу і Церкви направити? Нема такого в державному житті катастрофального положення, з якого все-таки не було би якогось виходу! В часі свого першого побуту в Сполучених Державах предсідник і перший секретар H. С. Хрущов сказав в одній із своїх цікавих промов: “Не судіть нас (комуністів) по наших перших часах!”

6. Недавно в розмові сказало мені слушно моє тюремне начальство: “В політиці немає значіння, чи щось приємне, чи неприємне, а логіка фактів!” У свободолюбній державі з її толеранційними і конституційними постановами, з гуманними лозунгами Леніна у відношеннях до Церкви, була розбита наша Церква, хоч, щоправда, не знищена зовсім. Говорять, що це за антидержавне відношення її духовенства. Припустім на хвилину, що так, хоч воно зовсім в дійсності так не було, — то виновні були дуже строго покарані, як показалося, у великій кількості несправедливо, бо сотні їх вироків (приговорів) були уневажнені, і вони повертали домів. Можна про це питання багато і довго дебатувати, але не час і не місце тут, хоч про це була одверта і щира бесіда в Москві, — але при чому тут виновна вся наша Церква як така? Калмиків, кавказців і інших партія і правительство справедливо повернули назад на їх батьківщину, бо признали рішення поголовного (винного і невинного) вислання несправедливим[764]. Чи така аналогія не заходить у нашому випадкові? При кінці розмов 1953 р. в Москві мені сказали в міністерстві, що їм не випадає якось вертати заборону і змінювати відношення до Ватикану. Мій Боже, чого-то нині не робиться ради святого спокою!? І згаданий факт з калмиками, кавказцями та іншими нацменами, і змінення відношень з Югославією[765], Японією[766], багатьма давніше воюючими державами свідчать про це проречисто. А впрочім, яка тут дискредитація, було так, а тепер змінились умовини і знята заборона, так як би нічого ніколи не було! Це буває не раз і не два в державних умовинах.

7. Але йдім дальше за логікою фактів. В обороні нашої Церкви виступив Папа і підняли голос католики усього світу і загалом усі віруючі в Бога. Вони порушили небо і землю і дальше будуть йти в тому напрямі, бо ходить вже не тільки про Греко-Католицьку Церкву, але про реліґію як таку. Бо Радянський Союз рішив знищити всяку реліґію. Визов кинений! Приготовлюється Вселенський собор у Римі! До Католицької Церкви приступлять всі протестанти, закордонні православні, а навіть індійці, як була раз згадка в пресі. Таке об’єднання є величезної ваги не тільки для реліґії, але впливає і на політичні констеляції. Вибір президентом Спол. Держав католика Кеннеді дуже сприяє об’єднанню католиків в Спол. Державах, Анґлії, Франції, Італії, Німеччині, Бельґії, Голляндії, Австрії, Португалії, Іспанії, Полуд. Америці, Австралії, Азії, Африці, як сказано, не тільки на церковному-реліґійному, але і на політичному полі. Воно зближує і об’єднує їх! Приготовлюється осудження безбожницької акції в Радянському Союзі, очевидно, і на Україні, і ще якісь там, поки що невідомі нам, дуже важливі рішення, а після Соборових Ухвал для католиків вороття немає, і ситуація стане ще важча. Виразно формуються два світові політичні табори на реліґійному тлі — за і проти Бога! У відозві до народів світу — до невіруючих і віруючих — Радянський Союз і демократичні держави, згл[ядно] їх комуністичні партії, не можуть мимо пройти над віруючими і говорять про трагічний

1 ... 157 158 159 ... 334
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спомини"