Читати книгу - "Академія Аматерасу, Наталія Ярославівна Матолінець"

Брюнгільда покінчила з собою після Зіґфрідової смерті, адже кохала його. — у скандинавській міфології «рай для воїнів», куди потрапляють душі найзвитяжніших полеглих у битві. — в іранській міфології бог війни. — верховний бог в індуїзмі, найбільш людяний та впливовий, захисник людства. — в давньогрецькій міфології статуя роботи скульптора Пігмаліона, яка втілює бездоганність. Творець закохався у свій витвір, і на його прохання богиня кохання Афродіта оживила її, щоб Галатея стала дружиною скульптора. — у давньогрецькій міфології богиня шлюбу, дружина верховного бога Зевса. Жорстока, ревнива і мстива, вона потерпає від постійних зрад чоловіка і намагається нашкодити його коханкам чи позашлюбним дітям. — у давньогрецькій міфології бог-посланець, покровитель торгівлі, жвавий, гостроязикий і вмілий брехун. Один із його атрибутів — крилаті сандалі, які дають змогу швидко долати великі відстані. — у давньогрецькій міфології одна з первісних богинь, персоніфікація землі, матір усього живого, могутня покровителька життя. — у давньогрецькій міфології богиня родючості, втілення достатку. — бог-цілитель в ірландській міфології. Лікує поранених у долині Лусмаґ і знає властивості безлічі цілющих трав. — у давньогрецькій міфологія богиня справедливості, світового порядку і справедливого суду. Один із її атрибутів — терези. Під час життя на Олімпі Діке стежила за людьми й доповідала Зевсові про відступи від правди. — один із найпопулярніших богів у давньогрецькій міфології, бог вина, веселощів, родючості. За деякими міфами, Діоніс народжений від Зевса і смертної жінки. Він мандрує світом у супроводі свого почту із сатирів, менад та німф і звеселяє простих людей, а також пропагує виноробство. Святкування-оргії, присвячені Діонісові, були бурхливим поєднанням танців, музики й нестямності, яка символізувала єднання з божеством. — герой давньогерманського епічного циклу про лицаря, який опиняється у вигнанні та долає численні перешкоди. — у шумеро-аккадській міфології один із верховних богів, персоніфікація природних сил, який водночас утілює вітер, землю й грозу. Енліль мав двоїстий характер. З одного боку, він добрий і дбайливий, бо, за легендою, відділив небо від землі, щоб на земній тверді могли жити люди, створив сільськогосподарський реманент і навчив людей землеробства. З іншого боку, його знають і як підступного, жорстокого бога, який насилає стихійні лиха, спричинив усесвітній потоп і взагалі — вередливий та дратівливий. — у давньогрецькій міфології богиня розбрату, суперечок і чвар. З одного боку, вона розпалює ворожнечу, з іншого — уособлює дух суперництва і має також позитивний образ. — верховний бог у давньогрецькій міфології, повелитель грому та блискавок, тому його ще називають Громовержцем. Зевс скинув правління свого батька Кроноса і став верховним божеством. Законною дружиною Зевса стала Гера, проте їхній шлюб не є міцним, оскільки бог постійно зраджує їй з богинями чи смертними жінками, а Гера, котру з’їдають ревнощі, намагається мститися всім. — один із найважливіших персонажів германо-скандинавського епосу, герой «Пісні про Нібелунгів». Зіґфрід могутній, здійснив безліч подвигів, серед яких — перемога над драконом. Обмастившись кров’ю чудовиська, воїн здобув невразливість, проте на спині залишилася єдина точка, куди його можна було поранити, — туди пристав листочок липи і не потрапила кров дракона. Щоб одружитися з принцесою Крімгільдою, Зіґфрід допоміг братові коханої Ґунтерові здобути руку діви-валькірії Брюнгільди. Він пройшов випробування замість Ґунтера, переміг Брюнгільду й викрав її пояс та перстень (за деякими трактуваннями, це символізує також втрату невинності). Проте згодом валькірія дізналася про обман і помстилася Зіґфрідові. Один із його атрибутів — легендарний меч Ґрамр, який колись належав верховному богові Одіну. — у скандинавській міфології Світове Дерево, яке підтримує всі дев’ять світів. — верховне жіноче божество у шумерів. Спершу була богинею родючості й кохання, згодом отримала покровительство над сексуальністю, війною, правосуддям і багатьма іншими категоріями впливу. В аккадців, вавилонян та ассирійців трансформувалася в образ богині Іштар. — в індуїзмі бог дощів та блискавок, непогамовний воїн. — верховна богиня аккадської міфології. Образ Іштар сповнений суперечностей, оскільки вона покровителька як сексу та народження, так і війни. Асоціюється з шумерською Інанною, а також Астартою й Ашторет. — один із дев’яти світів у скандинавській міфології. Непривітний край, населений велетнями, які загрожують людям у Мідґарді та богам в Асґарді. — у давньогрецькій міфології горда королева, яка накликала на себе гнів бога морів Посейдона, тож він помістив її на небо й перетворив на сузір’я. — у давньогрецькій міфології титан та один із найдавніших божеств, утілення початку і кінця, бог часу, суворий і жорстокий верховний правитель. Кроносу навіщували, що його позбавлять влади свої ж діти, тож він пожирав їх, але згодом був повержений Зевсом. — в індуїзмі богиня успіху, талану, уособлення краси. — у скандинавській міфології підступний бог бешкету, жартів та обману. — у давньогрецькій міфології підступна та сильна царівна-чаклунка, жриця богині чаклунства Гекати. Коли до дому її батька прибули герої-аргонавти з Греції, щоб здобути золоте руно, вона закохалася в їхнього лідера Ясона. За допомогою своїх магічних сил допомогла йому пройти випробування, убила свого батька і брата, щоб Ясон отримав бажане, і втекла з ним до Греції. Коли після численних мандрів та пригод Ясон забажав одружитися з іншою, Медея вбила своїх синів від нього, отруїла його наречену і втекла. — в індуїзмі священна гора, яка є центром усіх матеріальних та духовних світів.