Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Відлюбилося, Інна Турянська 📚 - Українською

Читати книгу - "Відлюбилося, Інна Турянська"

230
0
01.01.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відлюбилося" автора Інна Турянська. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 107
Перейти на сторінку:

— Хамоміла, привіт, – почула Каріна голос Тімохи в телефоні.

— Привіт, – відповіла Каріна напів пошепки. 

— Ти чого це не спиш досі, ромашечка? Чекала на мій дзвіночок? – хитро запитав він вганяючи дівчину у фарбу.

— Ну от і дочекалася, можна йти спати тепер, – посміхнулася вона швидко проговоривши фразу, збираючись дати відбій.

— Ее, – аж підірвався зі стільчика Тімоха. — Не клади трубку тільки, – попросив він. — Давай ще поговоримо хоча б п'ять хвилин. 

— Ти перездав латинь? — запитала Каріна. 

— Ні, ромашечка. Я після зустрічі з тобою взагалі соображати перестав. Віриш? – посміхнувся він в телефон.

— Так, ж ромашка наче безобідна рослина. Немає в ній ніяких там психотропних чи наркотичних речовин, – знизала плечима Каріна.

— Зате в твоїй фамілії є. Мак це опіати, забула? 

— То виходить ти втрапив в залежність? – хіхікнула дівчина.

— Схоже на те, Каріно. Але нічого, з часом можливо ми це виправимо, – сказав загадково Тімоха всміхаючись сам до себе. 

— Цікаво як? – здивувалася вона.

— Дійсно не здогадуєшся? – хитро запитав він. 

— Ні, — хитро відповіла Каріна, бажаючи почути це з уст Тімохи.

— Тобі подобається фамілія Єременко? 

— Гарно звучить, – все ще вдавала нетямущу Каріна.

— Хотіла б колись таку мати? 

— Що ти сказав? – перепитала Каріна в надії ще раз почути його запитання.

— Ні, нічого, ромашечка, — швидко з'їхав з теми Тімоха. — Ти, мабуть, спати вже йди хочеш, а то я своїми балачками тебе затримую, – видихнув він, — Гарної тобі ночі, хамоміла.

— І тобі. – сухо відрізала Каріна даючи відбій.

   На душі дівчині стало якось неприємно. От наче нічого такого не відбулося, а чомусь сумно. Може хлопець цей і справді бабій, і всім таку дурню говорить? Ну, справді чим його могла привабити звичайнісінька ромашка? Не треба брати до серця його. "Не закохатися! Не закохатися, тільки б не покохати його." – говорила собі заплющуючи очі, тільки от спати чомусь зовсім не хотілося.

   Тай Тімоха все ще сидів з телефоном в руках. Він ніколи особливо не задумувався що говорить і кому. Бо то все так було лиш жарти. Але сьогодні, коли поцікавився в Каріни чи хотіла б вона мати його фамілію, серце давало якісь збої. Якась дурня це все! Він ж це не серйозно говорив? Це ж всього лиш ще один жарт? Чи ні? Чи може він якраз не жартував? 

    Знову глянув на її фото. Знову в серці якісь незрозумілі натяки. Може закоханість прийшла і до нього? Він завжди думав, що йому подобалася Дарина. Вона і справді йому подобалася, але певно швидше як сестра. Бо такого як зараз він не відчував ніколи. Якесь незрозуміле приємне хвилювання турбувало його середину.

   Завтра він прокинеться і все стане на свої місця. Певно й не згадає вже про ту ромашку. Але кого він обманює, схоже він тепер ніколи не зможе її забути?

1 ... 15 16 17 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлюбилося, Інна Турянська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відлюбилося, Інна Турянська"