Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер"

 — Їж, — сказав він, дивлячись кудись убік, ніби нічого особливого не зробив.— Ну гаразд, побачимось пізніше, — попрощався з усіма і пішов. Чого це він? 

 Придушила усмішку і, відсунувши суп, стала їсти салат.

 Після пар я поспішила на тренування з танців, Денис зголосився мене проводити, а я не відмовлялася. Він ніс мою спортивну сумку, коли нас несподівано наздогнав Шведа і буквально відсунув мого хлопця. 

 — Нема часу пояснювати, — випали він. — Я їду з тобою на тренування. І це теж віддай, — вихопив у Дениса сумку і, закинувши її собі на плече, потягнув мене за руку до брами університету.                              

 — Ей! — крикнув Денис слідом.                                         

 — Я тобі напишу, — обернувся Шведа і продовжив тягти мене. — Я бачив джип батькового водія біля універа, не можна, щоб він побачив тебе з іншим хлопцем.                                                                                    

 — От чорт, — простягла приречено, швидко озираючись. У що я тільки вплуталася?                        

 — Та гаразд тобі, — безтурботно хмикнув Шведа. — Я давно не був на твоїх тренуваннях з танців.                  

 — Гад, — удавано посміхнулася. Звинувачувати в цьому нема кого, сама погодилася.