Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Мій фантастичний хлопець, Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій фантастичний хлопець" автора Інна Романова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:

- З поверненням в цей тлінний світ! – посміхаючись, сказав один з хлопців, - Айтішніци не поступаються айтішникам по дивацтвами і захопленості в процес. Ми зайшли, а ти навіть не помітила, настільки занурилася у вивчення системи. Привіт, я Костя - помічник капітана, вчуся на 4 курсі. Це Гриша, він мій одногрупник. А це - Ваня. Він другокурсник і майбутній геній програмування. Ще є Аліна і Тимофій. Вони прийдуть пізніше. Ось і вся наша команда в цьому році. Рідко беруть другокурсників, а першокурсників взагалі тільки пару разів брали в команду. Пам'ятаю тільки Алекса і Ваню за останні пару років, хто з першого курсу потрапив в команду. Ти, мабуть, особлива! - закінчив він.

- У неї швидкість реакції і командна робота на висоті. Буде нам відмінним захисником, - встряв у розмову Алекс, не відволікаючись від монітора, і активно працюючи пальцями. – Тільки її треба добре навчити. Я обіцяв Олексію особисто займатися з нею.

- Ну тоді переживати нема про що. Тільки не згуби молоду душу! – жартує Гриша.

- Ні, вона мені потрібна живою і здоровою, - відповів Алекс. Цікаво, для чого це я йому потрібна?

Вечір пройшов весело і дуже продуктивно. Хлопці показували мені основи атак, захисту і відступу. Від отриманої інформації голова трохи боліла, але я була щаслива.

- Нарешті прийшла, наш експерт з кібербезпеки! - сказала Світлана, коли я увійшла в кімнату. - Аню, ми тебе чекали-чекали, і в підсумку вже повечеряли. Там стоїть тобі порція, йди поїж, а то з голоду впадеш.

Я з вдячністю кивнула, вмилася, повечеряла і сіла за домашку.

Через годину північ, а я так і не потрапила в Небожителів. Треба зайти хоч привітатися, якщо Вовк онлайн.

- Привіт, - написала повідомлення чоловікові.

- Привіт, ти сьогодні пізно, - відразу відповів він мені

- Вся в навчанні. Нема коли навіть зітхнути, але мені подобається. Я з сьогоднішнього дня в команді університету з кібербезпеки, уявляєш? - ми з Вовком раніше обговорювали наші спеціальності, він теж айтішник, тому розуміє про що я - А ти як?

- У мене нове велике замовлення, сьогодні почав писати. Увечері теж зайнятий був. Зараз взагалі дуже насичений період у мене в житті. Кішечко, давай спати. Я, до речі, заявку в турнір оформив, ти точно хочеш брати участь? У тебе багато зараз інший активності.

- Звісно хочу. Нічого, дорогий чоловіче, впораємося! - я посміхнулася монітора. - Надобраніч.

- Солодких, дорога моя!

 

Алекс

Сьогодні був цікавий день. 

Моя Аня погодилася на участь в команді і я маю намір цим скористатися на повну. 

Так ... Зараз треба хакнуть цього Андрія і все про нього дізнатися - його звички, що він зберігає за інформацію і дізнатися його біографію. Зовсім не сподобався мені той інцидент, і погляд у нього такий був нездоровий, фанатичний.

Нічого собі ... в його телефоні було безліч фотографій з Анею. Ось вона йде по корпусу, а тут сміється над якимось жартом своїх подруг, а тут сама ввечері йде по парку.

Видаливши всі фотографії з телефону цього збоченця, написав йому послання:

«Якщо ще раз побачу, що ти стежиш за Анею, тебе чекатимуть великі проблеми. Я за тобою спостерігаю».

Тепер можна трохи попрацювати і спати.

 

Вранці ми з хлопцями поспішали на заняття по iOT інженерії.

- Алексе! - мене покликала якась дівчина. - Привіт! 

- Ми знайомі? - уточнив я, здається десь раніше її бачив.

- Ти мене не пам'ятаєш? - зовсім сумно промовила дівчина.

- Ні, - розвернувся і пішов по коридору в напрямку аудиторії, заняття ось-ось почнеться.

- Алексе, ну ти сьогодні побив рекорд за брутальністю, - сміється Ігор, - Ти як вбивця жіночих сердець, стріляєш прямо в лоб. Тобі не цікаво, що ця красуня від тебе хотіла?

- Не хочу розпорошаться на абсолютно нецікавих мені людей, взагалі все одно хто вона така і що хотіла, - біля мене хтось скрикнув, я обернувся і побачив, як тікає дівчина.

- Контрольний вистріл. Алекс заручників не бере, - коментує Ігор, широко посміхаючись. Рома поруч тільки зітхає і несхвально хитає головою.

- Пішли вчитися, - спокійно сказав у відповідь.

Після обіду написав Ані і домовився з нею зустрітися в тренувальному залі. Сьогодні ми будемо удвох займатися.

1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій фантастичний хлопець, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"