Читати книгу - "Мій Герой. Зцілення коханням, Юлія Вестор"

Освідчення

      Добрий ранок, найкращі небайдужі найдобріші читачі! Хай вас порадують зміни в душі нашого Героя)

З анотації цю інформацію довелось прибрати, але це історія реальних людей.

Дякую вам за підтримку цієї чудової пари. І всіх наших Героїв.

Бережіть себе! Все неодмінно буде добре!

*******

— Я кохаю Володимира! — повторював посеред коридору Оксані Андрій разів з десять підряд, а тоді додав. — Він такий особливий! Він - найкраща дитина, яку я коли-небудь зустрічав! Я ніколи такого не відчував! Він наче мій рідний син! В нього така енергетика! 

         Ці зізнання були геть неочікуваними. Оксана взяла схвильованого Андрія за руку і тільки ледве кивала, поки він повторював: "Я кохаю Володимира" знов і знов.

— Спілкуйтеся, будь ласка, я ж тільки "за", — мовила жінка, коли в монолозі нарешті з'явилась пауза.

— Я хочу його виховувати, бути йому батьком, але ж не можу забрати його в тебе, — відповів чоловік. — Я кохаю Володимира, але не тебе, вибач, — вимовив дуже нервово.

— Все в порядку, я все розумію, будете спілкуватися, зустрічатись за можливості, коли роз'їдемось з лікарні. 

       Вона й не чекала від нього кохання. Та яке кохання? В її житті, в її словнику вже давно не існує такого слова. Вже свого часу злетіла на крилах всеосяжного кохання аж до зірок, і впала, розбилась вщент. Та й він, йому б бодай з війни повернутися, жахіть позбутися, яке там кохання.. Але щойно мовила оце своє "все ок", як він, здається, збирався опуститися навколішки. Оксана ж одразу смикнула його підвестися. Така картинка, що цей Герой падатиме перед нею на коліна, геть не вкладалася в її голові. Він стільки для країни зробив, він Герой, хай може й без нагород, не питала. А вона що? Звичайна. Андрій одразу помітив в коридорі в парі кроків за нею широке зелене крісло, опустився на нього і всадив Оксану собі на коліна, щоб дивитися їй в очі знизу вгору.

— Пробач, пробач,.. і тебе кохаю, — раптово мовив він, не відриваючи очей, які постійно від усіх ховав. 

      Вона була просто вражена таким проявом довіри, що не одразу й зрозуміла сенс його слів. 

— Але в мене після контузії проблеми з чоловічою функцією, — зізнався цей молодий дужий парубок після довгої паузи, — тож я не можу тобі запропонувати нормальні стосунки.

           Стільки геть неочікуваних зізнань за один ранок! І тільки одне відчуття, в якому вона впевнена більш, ніж в собі: він потребує моєї допомоги. Він навіть зізнався в тому, що визнати для чоловіка неймовірно важко і принизливо. Тож Оксана промовила єдине, що могла йому зараз відповісти:

— Добре, тоді ми вирішимо і ці проблеми разом.