Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Ієрогліф кохання 📚 - Українською

Читати книгу - "Ієрогліф кохання"

500
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ієрогліф кохання" автора Люба Клименко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 31
Перейти на сторінку:

— Випадково не тоді, коли ти намагався запхати кубик льоду мені в зад?

Франсуа обурився:

— Що ти таке кажеш? Не робив я такого, я просто кубиком льоду гладив твою попку.

— А навіщо?

— Як — навіщо?.. Ну, щоб там... у тебе всередині скорочувалися м’язи...

— Це вас такому учать на йайдо?

— Ні, що ти! Це інше...

Йому спало на думку, що зараз вона подумає, ніби він — збоченець. А вона «під руку» спитала:

— Як ти думаєш, хто написав на тебе анонімку?

«Слава Богу, що вона не поцікавилась: “Ти, бува, не збоченець?”»

— Поняття не маю... Звідки мені знати?

— У цій справі підозра насамперед падає на тих, з ким ти спав...

— Марі? — Франсуа замислився. — Марі? Ти натякаєш на неї?

— А що, вона у тебе була одна? Якщо так, то тільки вона могла це зробити.

— Як ти таке могла подумати! Вона... Вона... — Франсуа аж захлинувся.

— Що — свята? — іронічно перепитала Христя.

— Вона — юрист і знає, чим таке може обернутися.

— Значить, усе-таки свята, — сказала Христя, тепер уже саркастично.

Франсуа вирішив не реагувати. «Ревнує», — подумав він. Натомість його мучило одне запитання, і він ніяк не наважувався його поставити.

— ... А ти справді віриш, що я не збоченець? — нарешті вичавив він із себе.

— Звичайно, вірю. Принаймні зі мною ти нічого збоченського не втнув. Ти виявляв фантазію, як справжній француз, — це так, але збоченства ніякого не було. — Франсуа полегшено зітхнув. — А ти з Марі те саме робиш?

— Я — з нею? Хоч я й француз, але мені ніколи не спадало на думку так поводитися з жінками... Взагалі, з того часу, як я тебе зустрів, зі мною відбуваються дивні речі... Я починаю робити жахливі і нелогічні вчинки. Ти на мене погано впливаєш.

— Погано впливаю? — здивувалася Христя. — Як це? І що я такого зробила? Адже це ти спроектував усю цю ситуацію, а не я. Причому двічі. Отже, це ти — поганий хлопчик. А я — цілком хороша дівчинка.

— Я не це маю на увазі, — спробував пояснити Франсуа. — Я не заперечую своєї провини в тому, що сталося. Це зробив я, але спровокувала мене ти. Ти — великий провокатор...

Франсуа поглянув на Христю: чи не образилась вона? Але та й не думала ображатися. Здається, їй ця версія подобалась. Вона дивилася на нього майже з обожнюванням і пожирала інформацію.

Він продовжив:

— Це важко пояснити. З тобою весь час відбуваються якісь катастрофічні речі. І це якимось магічним чином впливає на тих, хто навколо тебе, затягуючи їх у якісь божевільні ситуації. Принаймні я на собі це відчув. Я потрапив в енергетичне поле твого катастрофізму. Я — жертва твоєї катастрофічної енергетики, дорога міс Катастрофо.

— Міс Катастрофа? Цікаво... Здається, так і є. Зі мною завжди щось трапляється. Катастрофа за катастрафою. Вони мене переслідують. Не знаю, як цього спекатися, — замислено промовила вона. — Але, чесно кажучи, такі речі так часто зі мною відбуваються, що я вже нічому не дивуюсь. Це вже як норма. Норма мого життя.

— І як тебе призначили на таку відповідальну роботу в банк?

— Як не дивно, на роботі у мене все просто ідеально. А катастрофи трапля-ются тільки поза офісом. Варто мені вийти на вулицю з банку, як обов’язково щось стається...

Вона махнула рукою і... скинула з тумбочки вазу, яка відразу ж і розбилася.

Третій

Сьогодні зі мною трапилася дивовижна подія. Як кажуть європейці, дежавю. Я неначе знов опинився у дитинстві. У моїй пам’яті ожили підліткові спогади про таємничого двостатевого Дракона-самітника, який займається коханням сам із собою.

У цьому було щось жахливе і спокусливо-солодке водночас.

Пізніше я зрозумів, що то не є повноцінне кохання, або, як кажуть європейці, секс, оскільки ні при якій позі Драконового тіла його пеніс не може втрапити в його вагіну. Так, на одній із картинок Дракон сидить, схиливши обидві свої голови вниз, і дивиться на два свої хвости, в основах яких намальовані вагіна і пеніс. Перша готова прийняти другого, а другий достатньо збуджений, щоб із задоволенням зануритися в першу. Але... анатомія Драконового тіла не дає їм поєднатися... Не вистачає кількох сантиметрів і кількох градусів...

Мені навіть здавалося, що одна

1 ... 15 16 17 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ієрогліф кохання», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ієрогліф кохання"