Читати книгу - "Кохати або помститися"

зробив свій висновок чоловік. «Що так хочеш її придбати?» — запитав він її. «Звісно хочу. Якщо танцювати, то танцювати в сукні», — відповіла йому дівчина. Тоді він одним кліком купил їй ту сукню та замовив доставку. Очі у Тасі стали круглими, вона не змогла приховати своє здивування та водночас своє задоволення. «Все. Буде тобі сукня!» — сказав він та попрохав: «Ну, танцюй!». Вона увімкнула музику, під яку не так давно розучувала один танок. Пішла одягла довгу спідницю та прийшла у кімнату танцювати. В неї виходило добре, але іноді дуже смішно. Коли вона закінчила, то він аж зааплодував їй. «Добре, що я маю ще сказати», — промовив він. Та почав приставати до Тасі. «От плати за сукню, та за кавову машину!» — хтось сказав їй в її голові. «Ні. Вибач. Я так не можу. Я Ігорова жінка!», — суворо промовила Таїсія та рукою відсторонила Саню. «Значить отак?» — сумно промовив Олександр. «Саме так!», — вже тихіше відповіла Таїсія. Коли він від неї пішов, вона сіла на кухні та розридалася.

Вона не могла втішитись. Їй було так боляче. Тому, що вона бачила, що її життя йде по спадній та йде дуже швидко.

Поки Тася вчилась танцювати, та потім страждала від своїх же ганебних вчинків й закатувала себе у асфальт, Ігор вже міркував, хто може бути його наступною рибкою. В країні вже починалася передвиборна компанія. Партії та їхні лідери розказували народу, як ті заживуть, якщо оберуть саме їх. Й Ігор теж прислуховувався до всього цього, щоб обрати собі наступну жертву. Йому треба було розібратися, як всі ці люди будуть мати вплив на його бізнес та на ситуацію в країні взагалі. «Економіка потребує тиші», — це правило, ще ніхто не відміняв й тому він дивився кому ж першому прийдеться закривати рота, якщо такий випадок настане. Обираючи жертву, він відразу міркував, а якими засобами йому прийдеться заманювати в засідку. Зможе він заманити цю людину до своєї кишенькової повії. Чи ця людина цікавиться зовсім іншими речами.

Поки він приглядався до рейтингів різних партій та думав який вони мають вплив, на думку йому прийшло зайнятися одним депутатом, який в останній час йому дуже дошкуляв. Й щоб припинити це його заняття, він вирішив якось скомпрометувати цього товариша й покінчити із критикою у свій адрес. Це був дуже відомий депутат. Білборди з його фото було на кожному кроці як у великому місті, так й у маленьких містечках. Там він сидів із рушницею на коні та запевняв, що краще за всіх знає, як побороти корупцію. Це був депутат Шажко. «Снайпер б'є здалеку, але завжди напевно!» — такий був його лозунг на рекламних щитах.

Водночас вони з Олександром вирішили організувати такий собі благодійний фонд допомоги літнім та зовсім хворим людям. Це Олександр був організатором всього цього та основним двигуном цієї справи. На нього справило враження колишня розповідь Таїсії про її роботу в подібному фонді, та про самотність й нікчемність таких людей. Від тої самої розмови він багато про це розмірковував й, нарешті, вирішив що має якось діяти в цьому напрямку. Він запитав в Ігоря дозволу та залучив до організації Таїсію. «Вона тобі все одно зараз не потрібна. Хай не сидить без діла у Києві та їде до мене в Дніпро на допомогу», — договорювався він по телефону. «Я ж скоро маю приїхати», — спочатку заперечував Ігор, але потім погодився. «Як приїдеш, я її до тебе відпущу», — відповів Саня. На тому й порішили. Олександр забронював квіток на потяг. Й Тася переїхала до Дніпра, де на неї вже чекала орендована квартира, та хоч якась робота. Олександр поставив її головою фонду та оформив все офіційно, як і має все бути. Від тоді Таїсія майже не бувала вдома та крутилася, щоб фонд почав свою роботу. Вона їздила до організацій, які займалися подібними справами, через центр зайнятості наймала робітниць, проводила з ними співбесіду, щоб виявити бажаючих працювати у фонді. Потім намагалася знайти тих, хто стане їхніми підопічними. Крутилася, як сама знала. І це потроху її заспокоїло. Сумління вже не надсилало їй своїх докорів. Й вона вирішила, що може почне у Дніпрі шукати прихильників своєї церкві та знову повернеться у неї. З Олександром вони стикалися лише по роботі і Тася дуже цьому раділа.

Але не так сталося, як гадалося. Ігор повернувся до Києва та змушував її повертатися до нього.

Коли вона приїхала у Київ Ігор зустрів її із квітами та піднесеним настроєм. Він, як павич, ходив навкруги неї та намагався якомога красивіше піднести для неї своє нове завдання. Тася знов пала духом. «Зрозумій Тасю!» — казав він їй. «Тримай друзів близько, а ворогів ще ближче!» — процитував він знайому приказку.

Глава четверта
…А ВОРОГІВ ЩЕ БЛИЖЧЕ

Для того, щоб звести Тасю та депутата пана Шажка Ігор придумав цілий план, навіть свого друга Санька підключив. Олександр не дуже розумів навіщо все це, поки Ігор йому сам не пояснив. Наприкінці розмови він сказав: «Бо без тебе в мене не вийде. Тобі прийдеться бути на першому плані. Щоб я міг залишитися непомітним. Будь ласка. Допоможи мені!».

Було вирішено, що Богданов орендує дім у Києві, а потім запросить якомога більше народу на свято (наприклад, на презентацію нового благодійного фонду), щоб серед інших запросити й депутата Олега Шажка. Все мало виглядати випадковістю. А вже на святі він запросить усіх взяти участь у такій давній грі, як фанти. А там загадає йому щось таке, що заставить його піти по дому, де він має зустрітися з Таїсією. Ну а тут в гру вступають сама Тася та знов Саня, який буде повинен зачинити їх разом в одній з кімнат. План був ще сирий, але Ігор не турбувався, бо знав, що час є. «Тася, до тебе буде одна умова, будь ласка не вимикай світло ні в якому разі!» — потім у свій час він попередить про це її.

Коли Ігор зібрав собі таку нараду між Тасею та Олександром, то Тася помітила недосконалість того плану та запропонувала зробити простіше. Вона запропонувала просто запросити на цю вечірку дівчат з ескорту,