Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Два веронці, Вільям Шекспір 📚 - Українською

Читати книгу - "Два веронці, Вільям Шекспір"

307
0
13.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Два веронці" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 26
Перейти на сторінку:
якщо винити буде

Його запеклий ворог; тож-бо мусить

Сказать їй все його найкращий друг.

 

Герцог

То маєте ви взяти це на себе.

 

Протей

Звільніть мене від цього, ваша світлість!

Шляхетному синьйорові не личить

Негідно так брехати, ще й на друга!..

 

Герцог

Як ваша похвала не помогла б,

То й наклеп ваш йому вже не пошкодить;

А через те - однаково для вас,

Чим маєте мені ви прислужитись.

 

Протей

Я вам скоряюсь, герцогу шляхетний;

Як зможе вплинути на неї наклеп,

Вона розлюбить Валентина швидко.

Та викинуть із серця ту любов

Не значить закохатися у Турйо.

 

Туріо

От саме через те, як почнете

Ви з неї витягать любов до нього,

То щоб, бува, не сплуталась вона

Й не стала негодяща, постарайтесь

Схилить її до мене; а для того

Ви маєте мене так вихваляти,

Як будете ганьбити Валентина.

 

Герцог

Тож ми звіряємось на вас, Протею;

Нам Валентин розповідав, що ви

Десь-інде маєте свою кохану

І що нездатні зрадить ви й зламати

Присягу. Через те я дозволяю

Вам з Сільвією бачитися вільно.

Вона сумує, плаче і нудьгує,

Та вам, як другові його,- зрадіє;

Ви зможете намовити її

Забути Валентина й покохати

Того, хто друг мені.

 

Протей

Зроблю я все,

Що тільки зможу, пане мій. А ви,

Синьйоре Туріо, не відступайтесь;

Вам слід було б піймать її, мов пташку,

В сильце пісень любовних та сонетів,

Що в них бриніла б непохитна вірність.

 

Герцог

О так, поезія - небесний дар,

І в ній могутня сила!

 

Протей

Заспівайте

Про те, що на олтар її краси

Ви офіруєте і ваші сльози,

Й зітхання ваші, й ваше чисте серце!..

Пишіть, допоки стане вам чорнила,

А висохне - пишіть сльозами. Хай

З отих рядків - і ніжних, і жагучих,-

Кохання ваше промовля до неї.

На чародійній лютні ув Орфея

Бриніли замість струн поетів жили; 28

І звук їх золотий, коли він грав,

Пом’якшував гранітні скелі й крицю,

І тигрів приручав, і викликав

З безмірної морської глибини

Левіафанів-велетнів 29 на берег,

І їх примушував іти в танець!

Отож, сумні елегії зложивши,

Ви прокрадіться нишком уночі

До любки під вікно і, запросивши

Музик чудових, в супроводі їх

Співайте їй сумної серенади.

Так щоб кохана врешті зворушилась!

А безгомінна ніч була співзвучна

Благанням тужним пісні про кохання...

Оце єдиний шлях до серця панни.

 

Герцог

Так може вчить лиш той, хто сам кохає.

 

Туріо

Я цеї ночі виконаю все,

Що ти мені порадив. Отже, мій

Наставнику, ласкавий мій Протею,

Прошу тебе, ходім до міста разом,

Щоб там музик чудових напитати;

Я маю вже добрячого сонета

І ним чудовий задум твій почну.

 

Герцог

Час добрий вам, синьйори.

 

Протей

Ваша світлість,

Ми до вечері ваші вірні слуги;

По тому ж візьмемось до справ...

 

Герцог

Ні-ні!

Не гайтеся, я відпускаю вас.

 

Виходять.

 

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

 

 

СЦЕНА 1

 

 

Ліс поблизу Мантуї.

Входить кілька розбійників.

 

1-й розбійник

Тримайтесь, хлопці, он іде прохожий.

 

2-й розбійник

А хоч би й десять,- бийте їх, не бійтесь!

 

Входять Валентин та Спід.

 

3-й розбійник

Спиніться! Стійте! Нічичирк!.. Хутчій

Давайте все, що маєте, а ні,

То зв’яжемо й самі повідбираєм.

 

Спід

Синьйоре, ми загинули! Це ті

Негідники, що їх тут навкруги

Бояться всі мандрівці.

 

Валентин

Друзі...

 

1-й розбійник

Ні

Не друзі ми: ми - ваші вороги!

 

2-й розбійник

Та цить! Послухаймо його, що скаже.

 

3-й розбійник

Клянусь моєю бородою,- правда!

Здається, він пристойний чолов’яга.

 

Валентин

То знайте ж, нічого мені втрачати.

Мене так тяжко доля покарала,

І сам не знаю за що!.. Все добро,

Що маю я,- це мій нужденний одяг.

Як тільки ви роздягнете мене,

То й візьмете усе моє багатство.

 

2-й розбійник

Куди простуєте?

 

Валентин

В Верону.

 

1-й розбійник

Звідки ви йдете?

 

Валентин

З Мілана.

 

3-й розбійник

А довго там жили?

 

Валентин

Шістнадцять місяців, і жив би й довше,

Коли б не вигнала мене звідтіль

Лукава доля.

 

1-й розбійник

Ви вигнанець?

 

Валентин

Так.

 

2-й розбійник

За віщо ж вигнано вас звідти?

 

Валентин

Ох,

За те, про що мені й згадати гірко...

Я вбив там одного й тепер караюсь;

Але я вбив його у чеснім герці,

Без підступу й без ошуканства.

 

1-й розбійник

Ну,

Якщо це так, нема чого й каратись.

Невже вас вигнано за ту дрібницю?

 

Валентин

Атож, ще й радий я, що лиш на цьому

Все лихо окошилося.

 

2-й розбійник

Так-так...

А мови знаєте ви чужоземні?

 

Валентин

Я замолоду мандрував чимало,

Й завдячений цьому, що знаю їх;

А ні, то попадав не раз би в скруту,

 

3-й

1 ... 15 16 17 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Два веронці, Вільям Шекспір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Два веронці, Вільям Шекспір"