Читати книгу - "Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський"

Знову читаємо «Книгу учня»: «Мулярство володіє магічною силою, яка полонить серця Братів. Однак цієї сили недостатньо для того, щоби вмить зробити всіх егоїстів альтруїстами, грубих — ввічливими, неотесаних — вихованими, злих — добрими. Братська Мулярська любов буде такою тільки для того, хто сам завжди поступає по-братськи.

«Не чини іншому того, чого не хочеш, щоб чинили тобі» та «чини іншому добро так, як хочеш, аби чинили тобі». Ці слова є основою переконань кожного Брата з якими він повинен звіряти свої дії по відношенні до всіх людей і насамперед до своїх Братів у Братерській допомозі.

5. «Вдова та її діти». Вони весь час потребують нашої підтримки. Однак ми повинні зважати на можливість кожного, так само як на почуття його серця, щоби не перейти тієї межі, до якої його можливості дозволяють йому щось віддавати. Благодійність не є чеснотою, коли вона йде на шкоду виконанню важливіших обов’язків — утримання родини, виховання дітей, підтримування старих батьків, виконання громадських обов’язків. Це є першочергові обов’язки Вільного Муляра. Допомога Братові не повинна заважати віконанню вищенаведених першочергових обов’язків.

6. Перш ніж звернутися до Брата за допомогою, потрібно бути впевненим, що Брат, до якого звертаються, має можливість допомогти, і більше того — має бажання допомогти. Тоді взаємодопомога між Братами буде щирою, піде на користь їх Братерських почуттів.

Звертаючись до Брата або до Братів по допомогу, кожний Брат може розраховувати на неї, але вона може по своїй формі і змісту суттєво відрізнятися від очікувань того, хто звертається. І в такому випадку важливо прийняти допомогу в такому вигляді як вона є, та, неодмінно, утриматися від критики та зайвих емоцій.

Висновки:

— братерська допомога має фундаментальне значення для Ордену Вільних Мулярів,

— перебуваючи в Ордені, ми отримали можливості частіше спілкуватися та більше знати про життя та потреби наших Братів. Ці нові умови скоротили відстань між нами у профанському житті та надали змогу дістати допомогу за її потреби у більш стислий проміжок часу ніж раніше,

— Братерська любов та відкритість поміж Братами, обачливість та стриманість, філософське сприйняття дійсності та психологічна рівновага мають таке ж важливе значення як і сто, і тисячу років тому.

Aid and Assistance // Encyclopedia, І, 41

«Обов’язок допомоги не тільки тим Майстрам Масонам, які серйозно потребують такої допомоги, але також їх вдови та сироти, незалежно від того, де вони знаходяться де-небудь по цілому світі»…

Про основи ідентичності Вільних Мулярів

Доля кожної людини нерозривно пов’язана з її вибором. Ми вибираємо, ким і з ким бути. Нас вибирають, нас випробують. Випробування, ініціація, посвячення — це синоніми, які в житті мужчин часто знаменують перехід на новий ступінь розвитку. З давніх часів обряд ініціації займав особливе місце серед ритуалів всіх племен і народів.

Арнольд ван Геннеп у книзі «Обряди переходу» виділив три фази, які є притаманні усім ініціаціям:

1. Поділ. Мета цієї фази є віддалення неофіта від минулого життя

2. Незнання. Мета цієї фази є незнання та розгубленість неофіта.

3. Повернення. Мета цієї фази є повернення неофіта у новому соціальному статусі.

Жорсткі випробування фізичної сили та сили волі чекали молодих чоловіків під час посвячення у доросле життя, військові групи, шлюби та релігійні звання. Відмова від минулого та прийняття прийдешнього життя з новими правилами і законами, перехід на новий рівень у соціальній групі (або перехід до нової соціальної групи) — це і є призначенням ініціації.

Психологи, що вивчали феномен ініціації, дійшли висновку: чим довшими і різноманітнішими будуть випробування, чим більше страждань перенесе претендент під час ініціації, тим більш надійним та послідовним буде посвячена людина у новій соціальній групі.

В наш час обряд ініціації до Вільних Мулярів позбавлений фізичних страждань. В той саме час він має велике психологічне значення для подальшого становлення члена Ордену. Але тут постає питання: чи є ініціація до Ордену достатньою для зміни самоідентичності профана? …

Поділюся власними враженнями.

Темна кімната роздумів і вогник свічки, що освітлює череп, який лежить перед тобою, дають добру нагоду подивитися ще раз на своє життя зі сторони. Оцінити, що насправді має значення для тебе сьогодні. І що буде важливим у той момент, коли хвилини твого земного життя добігатимуть кінця. … Спокій і впевненість наповняли мене у цю мить. Спокій від темряви та лагідної свічки, впевненість від знання, що все моє життя до цього часу було дорогою розвитку та вдосконалення, дорогою до Храму. … і ось мене покликали…

І ось пов’язку знято, і я отримав Світло. Цю мить кожен вільний муляр пам’ятатиме все своє життя. Мить, коли чоловік народжується як вільний муляр. Мить, коли я отримав нову ідентичність. …Важко зразу повірити, осягнути, що я вже є частиною всесвітнього Вільного Мулярства. Що я — Вільний Муляр, і всі ці люди в залі віднині мої Брати. …

Я був радий всьому, що діялось зі мною того знаменного дня. І новому архетипу Вільного Муляра, і те що я знову Учень, і те, що мої Брати усміхнені і добрі люди, і те, що я бачу Достойного Майстра, Сонце і Місяць, братів Офіцерів.

Дякую Тобі, Великий Будівничий Всесвіту, за те, що дав мені змогу долучитися до Твого Великого Будівництва.

Дякую вам, мої Брати, що допомогли мені сьогодні заложити у моїй свідомості наріжний камінь мулярської моралі та братської любові.

Я знаходився наче у гіпнотичному тумані слів та символів, запаху свічок та звуку молотка. Аж раптом один із Братів усміхнувся, обняв мене, і щосили продряпав мою щоку своєю, неголеною. Сказав лише: «Вітаю». «Спасибі тобі, брате, що вернув мене на землю», — відповів