Читати книгу - "Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський"

Отже, основними складовими досягнення цілей ініціації є високий рівень емоцій профана, перебування його у стані розгубленості та невизначеності параметрів сприйняття та суб’єктивно незрозумілої логіки тих дій, що відбуваються з ним. Високий рівень емоцій неофіта є наслідком:

1. роздумів про смерть;

2. власних очікувань;

3. очікувань невідомого;

4. пов’язки на очах;

5. індивідуальних психічних якостей;

6. визнання нового статусу Вільного Муляра іншими членами Ордену.

Стан розгубленості та невизначеності параметрів сприйняття є наслідком:

1. пов’язки на очах;

2. взуття на одній нозі;

3. дотиків зброєю, молотком та іншими предметами;

4. постійне переміщення неофіта;

5. різких звуків від ударів…

Нова самоідентичність підтверджується:

1. визнанням себе Вільним Муляром;

2. зверненням до Великого Будівничого Всесвіту;

3. зверненням до членів Ордену як до Братів.

Висновки:

— обряд ініціації до Ордену є досконалим інструментом посвячення нових адептів Ордену;

— незважаючи на відсутність фізичних випробувань, є випробуванням сили волі та переконань;

— неофіти, які пройшли ініціацію, отримують нову самоідентичність Вільного Муляра, та прийняття моральних засад Братства Вільних Мулярів.

Riual // Encyclopedia, ІI, 626

«Латинське слово ritus, яке ми вживаємо англійською rite, представляє собою обряд або традицію або зовнішнє виконання ритуалу…

Перелік ритуалів надається не в якомусь порядку згідно з датою або важливістю. Їх точна історія кожної буде знайдена у відповідній статті:

1. Йоркський

2. Старовинний та Прийнятний Шотландський

3. Французський, або Модернізований (Сучасний)

4. Американський

5. Філософський Шотландський

6. Первісний Шотландський

7. Реформований

8. Рефермований Швейцарський

9. Фесслера

10. Шрьодера

11. Великої Ложі Трьох Глобусів

12. Обраної Істини

13. Vielle Bru [31]

14. Chapter of Clermont

15. Pernetty’s

16. Благословенної Зірки

17. Chastanier’s

18. Філалетів

19. Первісний (Примітивний) Філалетів

20. Мартиністський

21. Братів Єноха

22. Міцраїм

23. Мемфіс

24. Суворого Дотримання (Суворого Послуху)

25. Слабкого Дотримання

26. Африканського Архітектора

27. Братів Азії

28. Досконалості

29. Обраних Коенів

30. Імператорів Сходу та Заходу

31. Первісний (Примітивний) Нарбонни

32. Ордена Храму

33. Шведський

34. Сведенборьгський

35. Зінненфорський

36. Єгипетський Каліостро

37. Благодійний Лицарів Святого міста».

Про походження та ґенезу вислову «добро перемагає зло»

Тема боротьби та вибору між «добром» та «злом», хоча і стара як світ, але завжди була, є і буде актуальною. Без розуміння суті «добра» та «зла» неможливо зрозуміти ані сутності нашого світу, ані ролі кожного з нас в цьому світі. Без розуміння суті «добра» та «зла» втрачають будь-який сенс такі поняття, як совість, честь, мораль, духовність, істина, свобода, гріховність, праведність, порядність, святість тощо.

Саме питання про «добро» та «зло» лежить в основі усіх світових релігій. Недарма про «добро» та «зло» говорили всі великі пророки починаючи із Заратуштри.

Не випадково, що над проблемою «добра» та «зла» б’ються філософія, етика та психологія, педагогіка та астрономія, література та інші види мистецтва. На цю тему написано тисячі наукових, філософських та релігійних праць. … Автори цих творів належали до різних віросповідань та займаються різними духовними практиками від Америки до Далекого Сходу. В усіх релігійних текстах та духовно-філософських трактатах завжди прямо говориться, що «добро» завжди перемагає «зло».

В кожній людині є частинка Світла, або «Іскра Божа». Осмислюючи термін «Іскра Божа» та твердження, що вона є в кожній людині, а саме про це йдеться в усіх релігіях та духовних практиках світу, я натрапив на тезу, яка говорить, що «зло» виникло з «добра». …Наприклад, у християнстві існує оповідь про війну на Небесах: перший Ангел підняв з третиною війська Божого бунт проти Господа, за що їх всіх було скинуто до пекла.

В інших релігіях та духовних практиках можна також знайти схожі легенди та міфи. Деякі з них прямо говорять про те, що ми всі вийшли з первородного Світла-енергії, тобто Бога, та носимо в собі його частку.

Виникає питання: якщо ми всі створені «за образом і подобою» Його, тоді чому в світі так багато поганих, злих та жорстоких людей? Адже якщо розмірковувати логічно, ми всі маємо бути добрими, бо в кожному з нас є частинка Творця. А Творець — це безумовна безмежна любов. В усіх духовних практиках можна зустрітися з тезою, згідно з якою людина відрізняється від інших істот у Всесвіті тим, що має особливий дар від Творця — право вибору або вільну волю. Людина завжди робить свій вибір сама. І відповідає за нього теж завжди сама.

Тому коли одна людина говорить про іншу: «Чому Бог не покарає цю людину, бо вона там така погана і зробила таке, таке?», то Творець не судить людину до того часу, доки не закінчаться дні її. Адже Він знає, що людина є втіленням великої любові та здатна творити величезне добро у цьому світі. У пролозі «Фауста», написаного нашим Братом Й. Ґете, в тій частині, коли на небесах Мефістофель намагається запевнити Господа, що люди вже стали дуже поганими, що їх легко спокусити тощо, а Господь (маючи на увазі Себе, коли створював людину) відповідає: коли гарний садівник садить дерево, то він завжди знає, який плід це дерево принесе у майбутньому.

Відповідь на запитання: чому «добро» завжди перемагає «зло», може бути такою. Коли людина спускається по драбині моральної деградації, то Творець карає її не відразу — адже право вибору є недоторканним! Але внутрішнє Світло людини, яке працює автономно і є таким собі мікрокосмосом, починає взаємодіяти із зовнішнім макрокосмосом і намагається підказати людині, що вона рухається не в тому напрямку. Ці підказки можуть проявлятися у формі хвороб як самої людини,