Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Тому що ти його годував, от і звертався до тебе як до друга. А коли оговтався, втік не подякував!

-Але ж не всі племена погані! -Сміливо перебила котів -Я знаю кількох племен, вони дуже добрі до чужих

-Всюди є добро і зло. Не всі племена добрі, бувають і погані. Там все залежить від ставлення один до одного і від їх ватажка -продовжив старий -Я не сперечаюся з тобою Квітка, бувають хороші племена, але не завжди

Квітка залишилася на ніч у котів. Хоч їй було ніяково від цих дивних котів. Особливо від кота, який на дух не переносив племінних “Що якщо він здогадається, що я з племені? У моєму племені теж не всі люблять домашніх. Не розумію, що поганого у домашніх? Я зрозуміла тільки одне, у двоногих небезпечно жити, вони ведуть тебе до різьбяра, який позбавляє тебе можливості мати потомство. Вони живуть істоти під назвою собаки. Що ще я маю погане дізнатися про двоногих? Ця інформація може в майбутньому нагоді мені, коли я буду створювати свій клан. Ох не все гладко йде, як я собі думала. Виявляється жити у подорожах небезпечно”

-Чого не спиш? -Рудий кіт застав кішку біля дверей сараю -Любуєшся небом, зірками? Гарно, правда?

-Гарно-злегка усміхнулася кішка “Щось він мені не подобається, занадто балакучий, і багато уваги до мене проявляє. Невже надумав зробити зі мною? Ось ще чого! Навіть не мрій про цю Яскраву, я не дамся тобі!”

-Так Чого не спиш, питаю? Сумуєш по дому? А звідки ти знаєш про племінних? Мало хто про них знає

-По дорозі сюди зустрічала-спокійно відповіла, насправді Квітка збрехала, бо жодних племен не бачила

-Круто. Ось подивитися на них збоку. Цікаво, чи вони насправді такі страшні, як про них говорять?

-Не вір тому, що кажуть. Слова не завжди можуть виявитися правдою. Не можна вірити лише одним словам

-Ого, а ти прямий як мудрець кажеш! -Хіхікнув-Ніби як молода, а говориш як стара, як кішка яка прожила не один рік. Я теж вважаю, що не можна сліпо вірити одним словам. А ти мені покажеш плем'я?

-Тобі воно навіщо? Що ти хочеш там побачити? Хіба ти погодився жити за їхніми правилами, чи правильно їм служити?

-Жити за правилами я не люблю. Це не для мене. А от подивитися, як живуть інші коти, не такі як ми, дуже хочеться. Їх, можливо, коли-небудь я зберу свою банду, стану їх ватажком. Усі мене поважатимуть

-Поважати? Цікаво, за що? -Хіхікнула -Ти занадто балакучий. Банді потрібен серйозний ватажок, на якого вони можуть покластися. Тим більше, банді як будь-якому племені потрібні правила, закони. Без них, твої піддані не слухатимуться тебе. Сумніваюсь, що ти довго простягнеш на посаді Ватажка. Розбіжиться вся банда відразу

-Хто б казав. А що ж ти сама втекла від своєї банди? Не помітно, щоб ти була їм вірна, Квітка

-Мені дозволили піти. Без дозволу мене не відпустили б. Тим більше, можливо, я ще повернуся туди!

Щоб не посваритись з котом, кішка пішла спати. Рудий востаннє глянув на небо, теж пішов спати. Вранці вони стали з першими півнями. Квітка насилу витримала спів півнів. Принцеса ще не знала, хто кричить

-Що це за звір так нестерпно кричить? -Сонно пробурчала кішка -Такий хороший сон не дали доглянути

-Ти що, ніколи не чула як співають півні? -Засміявся Яскравий -Оце так. Ти все більше мене дивуєш

-Півні? Це що за така істота? Про них мені ніхто не розповідав. Покажи мені цих півнів, подивлюсь!

-Добре, пішли. Заодно знайдемо собі їжу. Півні тримають двоногі, вони дають їм їжу, або будять

-Будять? Це як? Отак, як нас, своїм криком? Хіба це спів, швидше крик істоти, що вмирає!

Яскравий голосно засміявся -Ось ти чудова Квітка. Нічого ти не знаєш. Зараз познайомишся з півнем

Обидва стрибнули на паркан, у дворі гордо ходив півень, а біля нього юрмилося багато різних курок.

-Ось знайомся. Це півень, а це курки.

-Зрозуміло. А може, спіймаємо парочку курок? Цікаво вони смачні на смак? -хитро вимовила принцеса

-Тобі Що жити набридло!? -Злякано озирнувся кіт -Кинь це! Життя дорожче за ці дурні істоти! Двоногі за них нам голову відірвуть! Був у нашій компанії один кіт, любив красти курок. Востаннє мало життя не втратив, на щастя втік із міста! Краще ми спіймаємо щось інше, не таке небезпечне як курки

Молоді зістрибнули на землю - Ти ж сам сказав що курка висиджує пташенят, якщо ми вкрадемо одну-дві нічого не зміниться. Невже двоногі так тремтять із-за своїх курок? Не розумію. Як все дивно!

-Жити у місті, де живуть двоногі дуже небезпечно! Не знаю, як у вас у лісі, але у нас тут дуже страшно!

-У лісі теж є небезпека, але ми з нею справляємось! -Образилася кішка -Ми не трясемося за своє життя!

-Квітка-побігла за нею -Ти чого? Образилася? Вибач, я не хотів тебе образити, просто розумієш. Для двоногих півень курки дуже важливі для життя. Один тямущий кіт казав, що від півня і курок залежить життя двоногих. Завдяки цим істотам вони живуть! Я, звичайно, двоногих не люблю, але шкода їх позбавляти їжі

-Я вже ненавиджу цих двоногих! Через них ми не можемо нормально поїсти! Де можна знайти їжу?

Яскравий привів кішку до сміттєвих баків, застрибнув на нього - Тут звичайно не все їстівно, їсти можна!

-Що? Я буду цю падаль (мертва дичина, гнила їжа) їсти? Я краще буду голодною, ніж торкнуся цього!

Принцеса втекла геть, Яскравий не став її зупиняти. “От ще чого! Я як бродяга збиратиму всякі недоїдки? Я краще впіймаю собі нормальну дичину. За кого він мене сприймає? Все треба робити самій!”. Насилу принцеса дістала собі нормальну їжу. Звичайно та їжа не зрівняється з тією, яку вона ловила в лісі, разом з іншими Мисливцями. Яскравий не зміг залишити нову без нагляду, побоявся, що вона без нього пропаде. Те що він побачив, здивувало його, на його очах, кішка спритно вловила собі великого щура “Оце так! Та в неї талант ловити, я то думав, що є найкращим мисливцем, вона мене переплюнула”

-Квітка, а ти не казала що вмієш так добре ловити дичину. Це тебе так у лісі навчили? Цікаво познайомитись із твоєю бандою! Там, напевно, кожен уміє так ловити як ти. Слухай, може, ти допоможеш нам?