Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

Екскурсія, як багато іноді вкладають у це слово. Я добрих шість годин гуляла підприємством, яке розробляє і збирає військові кораблі. На мене стільки інформації вивалили. Притому якось виглядало приблизно так — про що бачу, про те й співаю. Регулярно перестрибуючи з однієї теми на іншу.

Якщо коротко зрозуміла, що крім того, що тут створюють кораблі, тут ще й щось розробляють. Що конкретно я так і не зрозуміла. Зате є шанс почитати це в їхніх рекламних документах. Яких мені навантажили кілограм п'ять. Благо хлопці були зі мною і я банально вивантажувала все їм у руки.

"Твоя машина готова" — отримала повідомлення від Нейтана і фотографія моєї машини тільки тепер у сріблястому кольорі.

"Вау. Так швидко!"

Домовилася з Нейтаном, щоб він пригнав її на стоянку, на якій я пересяду і потім зможу поїхати ще у справах. Не хотілося чужу машину сильно експлуатувати. Особливо з тією купою документів, що в мене назбиралося.

Після екскурсії я намірилася зайти ще в масажний кабінет, а потім знайти магазин із хорошою косметикою. Хлопці, залишати мене не хотіли ні за яких умов.

— Чому ви не хочете залишити мене одну?  — не витримала я.

— Так варто вас одну залишити, як на вас нападають! — сказав Олег — Де це видано піднімати на жінку руку.

— Але я йду в масажний кабінет.

— Ми погуляємо недалеко.

Масажистом виявився високий міцний чоловік років сорока. Зовнішність приємна, приваблива. Попросила собі загальний розслаблюваний масаж і масаж ніг.

— Роздягайтеся і лягайте на стіл.

Тільки коли лягла подумала, що потрібно було дізнатися, як його звуть. Коли чоловік починає масаж, відзначаю, що в нього теплі й сильні руки. І головне зовсім не боляче робить масаж. Встигла навіть задрімати трохи.

— Ізабелло, — покликав масажист, — мені лестить, що ви так добре розслабилися. Але сеанс уже закінчено.

— Дякую, це було чарівно. Я так добре відпочила, навіть у голові просвітліло.

Мене залишили одну, щоб я вдяглася. Вийшла з кабінету і поки розраховувалася, побачила його візитівку — Зіфіт Імкірн, масаж дорослий і дитячий.

— А дитячий масаж, з якого віку робите? — запитала з цікавістю.

Настя якраз нещодавно говорила, що Антошці потрібно пройти скількись сеансів масажів.

— З грудничкового віку.

На мене оцінювально подивилися.

— Ви не схожі на ту, що народжувала.

Збентежено посміхнулася.

— Це не для мене, у подруги малюкові 4 місяці.

— Нехай зателефонує, ми домовимося. До дітей я додому приїжджаю.

— Дякую.

Узяла його візитівку. Подивившись на себе в дзеркало, зрозуміла, що потрібно переплести косу. Поки розчісувала і переплітала косу, Зіфік дивився на мене уважно.

— Щоку це ви надавили виїмкою в столі, що вона у вас припухла.

— Ні, це інше.

— Синяк?

Я не відповіла, просто продовжила заплітати косу.

— У вас на спині кілька синців у вигляді відбитків пальців.

Я на нього здивовано подивилася. Хотіла подивитися, але на жаль я в сукні. Дивно, що я їх не відчуваю. Хоча з тим, як у мене болить тіло після тренувань, це й не дивно.

Магазином із косметикою гуляла майже годину, не хотілося їхати додому і розповідати ще й Анутану про те, що трапилося. Зрештою купила собі декоративної косметики, щоб можна було самій повчитися робити макіяж.

Антуан був удома і судячи з його зовнішнього вигляду вже все знає. На мене подивився трохи сумно. Коли побачив кілька стопок документів, що занесли хлопці, здивовано підняв брови.

— Я думав, ти на екскурсії була?

— Ага, зашибись екскурсія. Дякую, хлопці.

Вони склали папери в загальній кімнаті й пішли. За вечерею переказала, як з'їздила. Антуан іржав як кінь з моєї розповіді в особах.

— Сподіваюся, ти ні чого їм не обіцяла.

— Ні. Тільки запитала, чи будуть вони продавати завод. Сказали що ні. Але чекають, що буду інвестувати. Цікаво, я що, на таку наївну дуру схожа, що буду вкладати у збиткове підприємство? Ти б чув, як він розповідав. Починає говорити про одне, перескакує, продовжує про інше. Ще й журналісти на заводі були. Напевно, тільки це мене і зупиняло не кинути все і звалити звідти раніше. Як на мене простіше той стос паперів прочитати, ніж тягатися шість годин по заводу.

На кухню зайшла Настя з Антошкою. Я тільки зараз згадала про масажиста.

— Настю, я тобі масажиста знайшла. Він не тільки дитячий, ще й дорослий. Я в нього мало не заснула на столі.

— Я б сама не відмовилася від масажу.

— Так подзвони, домовся. До дітей він додому приходить.

Віддала подрузі візитку, а вона мені малого. Дрібний одразу почав досліджувати, що тут є поблизу і що можна схопити. Подруга одразу зателефонувала і домовилася на завтра, на вечір і для дитини, і для себе.