Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Якщо він буде ввечері, то ще й я напрошуся, — сказала Антауан.

— Дуже добре розминає.

— Ти як? — запитав наставник.

— Якщо ти про ту подію, то волію не говорити про неї і не згадувати зайвий раз. Бо боляче в душі й огидно. Піду краще почитаю перед сном.

Анутан по-батьківськи обійняв мене. Альфред прийшов пізно, я вже спати лягала. Він пихкаючи роздягнувся і теж ліг у ліжко.

— Що сталося?

— Та так спину потягнув, — коханий мене обійняв зі спини і швидко заснув.

Після роботи планувала ще порозбирати папери, що вручили на заводі й таки зрозуміти, чим вони займаються. Коли приїхала додому, масажист уже був у Насті. Зараз він намагався налагодити контакт із малюком, який злякано дивився на нього.

— Доброго дня, — сказала Зіфіту.

— Добрий вечір, — він трохи здивувався.

Настя тримала Антошка на руках, а Зіфіт спілкувався з дитиною. Якось на мене Антошка одразу почав добре реагувати і не боявся. Переодяглася в домашній одяг і пішла до них у спільну кімнату.

— Антошко, — покликала дитину, малий одразу повернувся до мене — дядько не страшний.

Настя швидко віддала мені свого сина. Тільки зараз помітила, як Єгор сидить тихо на дивані й спостерігає за нами. Незвично бачити його таким тихим і що він не бігає. Антошка, опинившись у мене на руках, обняв за шию.

— Погладьте його по спині, — сказала чоловікові.

Зіфіт погладив, дитина ніяк не відреагувала.

— А в мене відразу плакати починав, — сказала Настя.

— Він на твій стан дуже реагує.

Повернула дитину бочком до чоловіка. Представила їй чоловіка, трохи розповіла, що він буде робити. Розповіла, що в чоловіка м'які теплі руки і він йому боляче не зробить.

— Може ви спочатку Насті масаж зробите, а Антон просто подивиться.

— Можна.

Масаж робили в подруги в кімнаті. Поки її розминали, діти з цікавістю спостерігали за мамою і масажистом.

— Єгоре, може на самокаті покатаєшся?

— Ні, тут цікавіше.

Поки масажували Настю, майже всі прийшли додому. Сергій зайшов до кімнати, привітався із Зіфітом і підхопив старшого сина на руки. Почула як знову відчинилися вхідні двері. Очевидно, Альфред прийшов і справді його голос. Почула як Нейтан грюкнув його по плечу, потім звук падіння і тихі лайки Альфреда. Швидко поклала Антошку в люльку і вийшла в коридор.

— Настя, полежи ще хвилин 15 і можеш одягатися, — сказав Зіфіт і накрив її рушником.

А сам теж поспішив у коридор. А ми намагалися Альфред підняти, він тихо лаявся на Нейтана і відбивався від нього.

— Що сталося? — запитав Зіфіт.

— Хлопець, виявляється, спину потягнув, а я його ляснув по хворому місцю, — сказав винувато Нейтан.

— Відійдіть від нього, — попросив Зіфіт, — Сергій нагляньте за дітьми, Насті 15 хвилин потрібно спокійно полежати.

Масажист обережно перевернув Альфреда на бік. Він сам не міг повернутися і було видно, що йому дуже боляче.

— Розслабся і не напружуй спину, я сам тебе підніму.

За кілька хвилин Альфреда поставили на ноги. Я допомогла зняти з нього піджак форми, Зіфіт попросив одразу зняти сорочку. Пройшли до нас у кімнату. Він оглянув його спину.

— Ви м'язи надірвали, краще в лікарню поїхати і в апараті інтенсивного відновлення вас швидко полікують. Відновлення займе добу, це з відпочинком. Інакше кілька тижнів моторошного болю.

— Я відвезу його, — сказав Нейтан у дверях — Ізо, навіть не намагайся заперечувати. Тебе одну нікуди не можна відпускати, — я насупилася, — не переживай за нього довезу обережно. Тепер-то я знаю, що в нього спина болить.

Після того як Альфреда переодягли і відправили в лікарню Зіфіт пішов робити масаж Антошці. Тепер маленький не вередував і дозволив незнайомому дядькові працювати з ним. Настя домовилася про курс масажів для себе і сина. Єгор потім запитав у дядька:

— А мене погладити?

Її погладили по голові. Дитина задоволено посміхнулася і втекла кататися на самокаті. Пізно вночі Альфред надіслав повідомлення. Що його залишили в лікарні до наступного вечора і на роботі відпустили. Відписалася йому щоб добре там відпочив і сама заснула.

Наприкінці тижня зателефонував прийомний батько. Я якраз доглядала за Антошкою, поки Настя прибирала в себе в кімнаті й готувала все до приходу масажиста.

— Доброго вечора, донечко, — сказав він з усмішкою — так незвично це звучить. Але приємно!

— Добрий вечір.

— Тут до вас один маленький хлопчик у гості напрошується. Приймете?

— Так.

— А хто в тебе там?

Я нахилила комп'ютер і показала, що в мене на колінах лежить Антошка.

— Доглядаю за молодшим, поки його мама зайнята. Мені вже всі натякнули, що пора б і свого.