Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Тоді я не буду капати на мозок, встигнете.

— Я думала після весілля.

— Угу, Мартіна говорила, що ви на весну плануєте.

— Так.

— Не так і довго чекати. Радий за вас. Якщо що, можна буде в палаці, — я зніяковіла — Ой, та не бентежся ти так. Ну не в кафе ж весілля відзначати?!

— Чому? Думаю, буде багато друзів Альфреда.

— Тим паче якщо майже всі вони будуть з його роботи, то краще в палаці, вони хлопці потайливі. І мені так спокійніше буде, безпека тут краща, та й красивіше. Весілля воно, по—хорошому, один раз і на все життя, тож погоджуйся. Мені буде приємно.

— Добре, — сказала я збентежена до краю.

— Як екскурсія? Бачила себе в новинах?

— Ні.

Почула дзвінок у двері та прохання подруги:

— Іза відкрий!

— Момент, двері відчиню.

Одягла навушник і підхопила карапуза на руки.

— Хто так до вас прийшов?

— Масажист для цього маленького дива, ну і для його мами

Відчинила двері, впустила Зіфіта.

— Добрий вечір, — сказав чоловік.

— Добрий вечір.

Провела його до Насті, їй першій робили масаж. Єгор саме заснув. Зіфіт усміхнувся, дивлячись на малюка.

— Думаю, ми його не розбудимо.

— Ізо, ти доглянеш ще за Антошкою?

— Звичайно.

Повернулася в кімнату.

— Щодо екскурсії, я в ній розчарувалася. Підприємство цікаве, але подача і презентація його так би мовити послуг кульгає на обидві ноги. Здивована, що вони ще не банкрути.

— Уже банкрути. Сьогодні оголосили про це.

Я хмикнула, потім усміхнулася і запитала:

— Підприємства продавати будуть?

— Ти хотіла його викупити?

— Так, я вже продумала, як його можна реанімувати і вивести в прибуток. За кілька вечорів склала план дій.

— Розповідай! — сказав із задоволеною посмішкою Олександр.

— Насправді все просто. У них не було замовлень, здається останні пів року. Це що я у відкритих джерелах знайшла. А в презентаційних матеріалах чорт ногу зламає. На щастя, я розібралася і навіть зрозуміла, як їх переробити і скоротити до тоненької і зрозумілої папочки. Тож перше — документи привести до ладу. Далі просто знайти замовлення на їхню техніку. Судячи з останніх тестів, усе на гідному рівні. І у них на заводі є низка перспективних розробок, які наразі заморожені через відсутність фінансування.

— Знаєш, я з ними за місяць розібратися не зміг.

— Так я документи просто почитала і проаналізувала і доповнила інформацією з мережі. Загалом якщо я зможу його викупити, то я вже поспілкувалася з однією людиною, яка вміє знаходити замовлення. У принципі можна і без нього впоратися, але трохи повільніше. Головне документацію в порядок привести і можна шукати замовлення.

— Ти розрахунки окупності робила?

— Так, якщо своїми силами і тими, хто там працює, то від півроку. Якщо домовлюся з Шкетом, то кілька місяців.

— З ким?

Я зніяковіла.

— Зараз я вам його особисту справу відправлю. У нього прізвисько Шкет. Занадто молодий вигляд і повадки іноді дитячі. Зате замовлення знаходить просто як за помахом чарівної палички.

Відправила досьє на хлопця.

— Хм, Ізабелло, він же твій родич!

— Ага, це непорозуміння мій дядько.

Пам'ятаю яка в нього там фотографія в досьє. За голову хапаюся щоразу, як бачу, так і не скажеш, що хлопцеві ось-ось тридцятник виповниться.

— Давно його мрію обстригти. У нього кожна косичка вдала угода. Як волосся закінчується, він розпускає його і по новій.

— Тоді гаразд. А крісло директора ти займеш?

— Ні, — сказала я з посмішкою — Порадилася з Антуаном, ми в цьому питанні зійшлися одностайно. Загалом якщо все буде добре, то Герман Пінкс, він давно мріяв про військову галузь, а в нас тільки цивільна. Пам'ятаю він моєму батькові всі вуха прожужжав, потім Антуану. І він добре впорається.

— А як же ваша філія?

— У нього хороший заступник, на якого він регулярно залишає офіс. Там хороші кадри. Я в Германа вже запитувала так чисто теоретично, чи готовий він і таке інше. Майже впевнена, валізи він уже спакував.

Олександр задоволено посміхнувся.

— Загалом люба, я тобі відкрию доступ до документів фірми, а ти склади проект з усіма розрахунками. І запроси своїх хлопців.

З усмішкою кивнула, уже вся в передчутті. Тепло попрощалася з прийомним батьком. І пішла дивитися, як там Настя, їй уже закінчували робити масаж.

— Ізо, розбуди Єгора, а то він уночі спати потім не буде.