Читати книгу - "Вовче прокляття, Марія Власова"

Мені б не хотілося, щоб він навіть дивився на мене, не те, що чіпав.

- А ти... - як поставити запитання я не знала, просто подивилася в очі дівчині.

- Коли мені було чотирнадцять, я перетворилася, зграя Ельнара - дикі вовки, прийшли по мене. Альфа захотів мене, він мав перемогти мене, майже переміг... але моя вовча половина не здавалася, вона не приймала його навіть під загрозою смерті. Мені залишили життя, бо я стала частиною зграї раніше, ніж вільною вовчицею. Моя друга половина не прийняла нікого з вовків усіх цих зграй, - обличчя Тасі не видавало емоцій, тож я плакала замість неї, за подругу по нещастю.