Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой 📚 - Українською

Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Секрети Лос-Анджелеса" автора Джеймс Еллрой. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 167 168 169 ... 200
Перейти на сторінку:

Розділ 65

Крутий коп Джек. Треба віддати належне Еду: виконавця він підібрав що треба. Перш ніж заявитися до Петчетта, Вінсеннс зателефонував йому. «Добре, — сказав Пірс, — я поговорю з вами. Сьогодні об одинадцятій вечора, приходьте сам».

Джек одягнув куленепробивний жилет і закріпив під нього мікрофон.

Із собою він взяв пакунок із героїном, викидний ніж, револьвер 9-го калібру. Бензедрин, який дав йому Екслі, він викинув в унітаз — його ковбасило і без того.

Він підійшов до вхідних дверей і натиснув на кнопку дзвінка, відчуваючи мандраж, як актор на сцені.

Петчетт відкрив, його зіниці були вузькі, як вістря голочки. Екслі не помилявся — дядя точно нюхав героїн.

— Привіт, Пірсе! — сказав Джек зневажливо, слідуючи сценарію.

Петчетт зачинив двері. Джек кинув пакунок з наркотою йому в обличчя.

— Це презент на честь примирення. Звичайно, йому далеко до того лайна, яке ти випробовував на Йоркіні. До речі, ти в курсі, що мій свояк — окружний прокурор? Якщо ми з тобою домовимося, він у боргу не залишиться.

— Де ви це взяли? — спитав Петчетт.

На вигляд він був спокійним, не було схоже, що він чогось боїться.

Джек дістав ножа й подряпав собі шию лезом. Торкнувся пальцем свіжої подряпини, злизав кров із пальця — чистісінький тобі псих, за ним Оскар плакав.

— Потрусив трохи нігерів. Ти ж знаєш. Про мене частенько писали у «Цілком таємно». Ви ж із Сідом Гадженсом товаришували, так що ти точно знаєш про мої методи.

— П’ять років тому, — спокійно відповів Петчетт, — ви мені завдали чимало клопоту. Прошу не забувати, що в мене зберігається копія компромату на вас, і, мені здається, ви порушили свою частину угоди. Підозрюю, що ви навіть показали свої зізнання начальству.

Джек картинно грав ножем: устромив вістря в долоню, натиснув. Знову з’явилася кров, і він видав наступний рядок, ретельно працьований Екслі:

— У мене на тебе набагато більше інформації. Мені відомо про героїн Коена/Драґни, який опинився у тебе на руках, і про те, що ти з ним зробив. Мені відомо про порнуху, якою ти торгував у 1953-му, і мені відомо, як ти використовував для шантажу своїх повій. Словом, усе, що мені треба, — тека на мене і ще деяка інформація. Як тільки я отримаю те, що хочу, — капітан Екслі від тебе відстане.

— Яка інформація вам потрібна?

Просто за сценарієм іде.

— У нас із Гадженсом була угода. Суть її полягала в тому, що він знищує теку із компроматом на мене і платить мені десять штук в обмін на компромат на начальство Управління поліції. Я знав, що Сід із тобою співпрацює, тому я не став дуже активно копати під «Флер-де-Ліс», це ти в курсі. Сіда грохнули, гроші і досьє я так і не отримав — думаю, їх забрав убивця. Мені ці гроші зараз дуже потрібні, бо мене збираються викинути з поліції до того, як я вийду на пенсію, і я дуже хочу знайти того виродка, який підклав мені таку свиню. Я знаю, що ти не виготовляв порнознімки у 1953-му, а той, хто вбив Сіда, пограбував і мене. Просто дай мені ім’я — і ми друзі.

Петчетт посміхнувся. Джек також посміхнувся — за сценарієм до удару руків’ям пістолету залишалося одне питання.

— Пірсе, бійня в «Нічній сові» сталася через твою порнуху із героїном. Хочеш потанцювати за це в камері смертників?

Петчетт замість відповіді вихопив пістолет і вистрілив три рази. Почулися глухі удари — влучив у прикріплений до бронежилета мікрофон.

Ще три постріли — два в жилет, один — повз.

Джек завалився на стіл і схопився на ноги із пістолетом напоготові. Осічка. Петчетт навалився на нього, ще дві осічки. Джек вивернувся, вихопив ножа і навмання вдарив Петчетта — той закричав, поранений.

Ліва рука Петчетта була прибита до столу, він кричав. Але права його рука описала дугу — у ній Петчетт тримав шприц. Голка увійшла в плоть Джека, і в того перед очима попливли плями. Майже знепритомнівши, він ще почув постріли і крики: «Ні, Ейб, ні, Лі, ні!» Вогонь, дим, і Джек раптом подумав, як добре знову бути під кайфом, і, можливо, навіть устиг побачити, як корчиться на столі чоловік із прибитою до столу долонею. 

Розділ 66

Його внутрішній годинник збився — він не був певен, четвер сьогодні чи ще середа. Пояснення того,

1 ... 167 168 169 ... 200
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"