Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

?

Чи це твій слуга?

. = , è .

Він показав на юнака змішаної крові, який стояв позаду торговця зброєю. У перервах між рядками він питав, чи заслуговує на довіру. Зрештою, Дуейн Дантес не повернув жодного слуги, коли вчора відвідав резиденцію генерала.

, . è .

Так, його найбільша сила - це вміння зберігати таємниці. Дуейн Дантес посміхнувся, вказуючи на шкіряний диван навпроти відкидного крісла.

= =

Коли двоє охоронців пішли за Хаггісом, він зачинив двері і сів. Потім він з посмішкою сказав: «Я чув про прислів'я Інтіс, яке, як кажуть, належить імператору Розеллі».

.

Він сказав, що мерці не розповідають казок.

è .

— сміючись, сказав Дуейн Дантес.

Імператор Розелль теж говорив дещо інше

.

Трупи вміють говорити.

? . =

Чи так це? Я вперше про це чую. Хаггісу подобалося розмовляти з джентльменом з Північного континенту, тому вони продовжували розмову ще деякий час, перш ніж він підняв шкіряну валізу поруч і відкрив її.

= ,

У цю мить здавалося, що золоті блиски переповнюються. Під підсвічуванням від сонячних променів зовні вся кімната немов значно світлішала

, 5,000 , 5,000 .

Тоді Хаггіс подивився на Дуейна Дантеса і сказав: 5000 золотих фунтів лоен, а також 5000 золотих монет і золотих злитків.

.

Це і є початковий внесок.

30,000 =

Решту 30 000 фунтів стерлінгів я візьму з собою готівкою і золотом і передам їх, коли угода зі зброєю буде завершена.

è , ?

Дуейн Дантес оглянув стоси готівки, золотих монет і золотих злитків у шкіряній валізі, перш ніж відвести погляд і сказати з посмішкою: «Коли ми вирушаємо в дорогу?»

è =

Хаггіс закрив шкіряну валізу, передав її слузі Дуейна Дантеса і просто сказав: "Завтра вранці".

= è, .

Він зробив паузу на дві секунди, перш ніж сказати: "Пане Дантес, у генерала є гість, який хотів би зустрітися з вами".

è .

Вираз обличчя Дуейна Дантеса не змінився, коли він замовк на кілька секунд.

?

Коли?

,

— сказав Хаггіс, не наважуючись показати жодних ознак поверхневості. Він внизу.

è .

Дуейн Дантес злегка кивнув.

.

Будь ласка, запросіть його.

Хаггіс відразу ж зітхнув з полегшенням і пішов зі своїми охоронцями. Вони пішли сходами вниз.

,

Невдовзі Лукка в простому білому халаті з латунними лініями, що прикрашали його, підійшов. Його сріблясте волосся було дуже акуратно зачесане.

è =

Коли він підійшов до дверей Дуейна Дантеса, він почув голос зсередини, коли підняв руку.

.

Заходьте, будь ласка.

.

Цього разу вони розмовляли за допомогою стародавнього фейсака.

.

Вираз обличчя Лукки не змінився, коли він природно штовхнув двері.

.

Потім він побачив джентльмена середніх років, який мав досить гарну зовнішність і якості з учорашнього дня, що стояв біля відкидного стільця, що стояв перед ним.

.

А на відкидному стільці сидів молодий чоловік. У нього було чорне волосся і карі очі, з худим підстриженим обличчям. У нього був холодний темперамент.

.

Лукка був здивований, коли зробив крок уперед, увійшов до кімнати і зачинив двері.

, - .

Після того, як він спокійно сів на диван, його сіро-зелені очі чітко відобразили юнака, що стояв перед ним.

? .

Горобець Герман? Лукка звернувся до нього з риторичним запитанням.

.

Герман Горобець скривив куточки рота.

.

Прямо звертатися до інших на ім'я неввічливо.

= 5 = =

Лукка кивнув і сказав: "Мої вибачення за мої помилки". Я пам'ятаю, що ви перейшли до 5 менше ніж півроку тому, а це могло бути лише три місяці. Так, він повинен був бути завершений, коли ви опинилися на руїнах поля битви богів. Я ніколи не сподівався, що ти вже напівбог. Це мене трохи збентежило.

.

Герман Горобець посміхнувся, не давши жодних пояснень.

?

Після короткої хвилини мовчання він сказав неквапливим тоном: «Чому ви йдете до мене в гості?

=

Лукка спокійно відповів: "Я не знаю".

Атмосфера в кімнаті раптом стала дещо дивною. Герман Горобець, здавалося, забув, що навпроти нього сидить літній чоловік, якому потрібно знову заговорити.

= ,

Лукка нерозбірливо кивнув головою і сказав: "Це те, що я випадково зробив не так давно. У цьому пророцтві я буду в досить складному становищі в майбутньому. І хтось із людей, з якими я зустрічався за ці кілька днів, допоможе мені з цим впоратися.

,

Я не впевнений, що це ти, але я краще перестрахуюся, ніж буду шкодувати. Тому я вирішив зустрітися з тобою і познайомитися ближче.

= .

Мене звати Лукка Брюстер, священнослужитель, який служить Богу Знання і Мудрості. Зараз я відповідаю за різні справи в Західному Баламі.

, , ?

Горобець Герман кивнув головою і сказав: "Непогано". Тепер я знаю тебе. Я не вважаю, що мені потрібно представлятися, чи не так?

=

Звичайно, Лукка подумав і сказав. Ви повинні бути чаклуном Бізарро. Нещодавно я отримав інформацію про те, що в Інтісі відбулися деякі перестановки серед Таємного Ордену.

. =

Він не побачив, щоб Герман Горобець виявив якийсь шокований вигляд. Цей могутній шукач пригод, який прославився за П'ятьма морями, сказав після хвилини мовчання, що Заратул повернувся.

.

Вираз очей Лукки змінився відразу, перш ніж повернутися до нормального стану.

, .

Потім він підвівся і кивнув.

=

Оскільки ми познайомилися, настав час прощатися.

=

Сказавши це, він підійшов до дверей, покрутив дверну ручку і вийшов з кімнати.

= =

Сидячи на відкидному кріслі, Герман Горобець спостерігав, як його постать дюйм за дюймом ховалася біля дерев'яних дверей, поки він зовсім не зник. Потім він посміхнувся.

.

Який шарлатан.

. è . =

Так. Дуейн Дантес, який стояв біля відкидного крісла, знайшов місце і сів. Потім він узяв чашку чаю і сьорбнув з неї.

.

З білими бакенбардами і глибокими блакитними очима він і худорлявий незграбний горобець Герман обмінялися поглядами і дружно посміхнулися.

, è ,

У понеділок по обіді Дуейн Дантес дістав свій золотий кишеньковий годинник, відкрив його і сказав Хаггісу навпроти: "Ми майже прибуваємо до місця призначення". Я вважаю, що вам і вашим чоловікам потрібен відпочинок.

=

Чудова пропозиція, Хаггіс був досить приємним.

è .

Дуейн Дантес показав на вулицю попереду.

Попереду готель. Давайте відпочинемо там півдня, а завтра знову вирушимо в дорогу.

.

Хаггіс не заперечував проти цього, коли повернувся вперед і дав вказівку водієві карети.

, è .

Після заселення в