Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану 📚 - Українською

Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 168 169 170 ... 207
Перейти на сторінку:
їхній зміст і чинити [за їхньою суттю]. Якби ви зволили перекласти тюркською мовою арабські [віроповчальні] питання, ви стали б учасником нагороди за [цю] добру справу». І шейх Шереф-ходжа переклав усі релігійні питання і упорядкував книгу під назвою «Му'ін ал-мурід» – «Посібник мюрідам» – і вручив її Арсарі-баю. З того часу і донині усі туркмени керуються правилами цієї книги.

У ті часи падишах Ірану віддав Хорасан якомусь чоловікові на ймення Кома-бек. Прибувши до Хорасану, він почув, що на Балхані, у Арсарі-бая є красуня донька на ймення Мама. Він послав людину і наказав посватати [її]: «Я дам багато добра [за твою доньку]». Бай не віддав [доньку]. Кома-бек, дізнавшись, що він не віддає [доньку], виступив з великим військом у похід і на Балхані, біля колодязя Дукер, убив Арсарі-бая, іль його розгромив, а Мама-біке захопив [у полон]. Повернувшись [додому], він одружився з нею і багато років утримував її [при собі]. Від Мама-біке дітей не було. З тієї причини він послав людину до синів Арсарі-бая сказати, щоб вони взяли свою сестру. Вони послали Култак-Караджа-Мергена. Кома-бек щедро обдарував Мама-біке і передав її Караджа-Мергену. Він дав [їй] також одруженого раба. У того раба було чотири сини і дві дочки. Його старшого сина звали Хиз(д)ир, другого – Алі, третього – Ігбек, четвертого – Кашга. Мама-біке, постарівши, віддала все своє майно на богоугодні справи. Віддані їй Кома-беком раб і його дружина померли, а чотирьох їхніх синів і двох дочок вона відпустила на волю. Усі четверо стали господарями домів і заволоділи численним добром; кожен з них обрав собі місце проживання. Хиз(д)ирчора[218] жив у місцевості, яка називалася Куртиш,[219] що на березі ріки Аму, зайнявся землеробством, а також скотарством і стал великим багатієм.

У ті часи узбеків називали моголами. Чотири моголи прийшли, поступили в батраки (jатім) до Хиз(д)ир-чора і доглядали його худобу. Потім прийшли шість салорів і поступили в батраки. Усі вони розбагатіли. З усіх сторін і околиць приходили голодні, виснажені, зубожілі і пограбовані, – приєднувалися до них і селилися [тут]; [так] утворився багаточисельний іль.

Верхньою межею їхнього юрту був Тон-Кири, а основою – Кари-Кечіт. І кожному, хто їх запитував: «Що ви за народ?», вони відповідали: «Ми люди Хиз(д)ир-бая». З часом народ їхній почали називати хиз(д)ир-ілі. У хиз(д)ир-ілі був один уруг; його називають Кутлар; вони нащадки Хиз(д)ир-чора.[220]

Тепер скажемо про Алі, молодшого брата Хиз(д)ира. Алі-чора, як і його старший брат, облаштувався на березі ріки Аму, зажив [там] і розбагатів. Бідні і зубожілі з узбеків і туркменів селилися побіля нього. Усіх їх назвали Алі-ілі ('Ali ili). В Алі-ілі є один уруг під назвою Моголчиклар; вони нащадки Алі-чора. Їхній юрт розташований по обидва боки ріки Аму; верхньою його межею є Кари-Кечіт, а основою – Актам.[221]

Третій його [Хиз(д)ира] молодший брат Ігбек після того як їх відпустили на волю, не розійшовся із синами Арсарі-бая і не пішов в інше місце. Його нащадків називають Куллар. Вони теж розділилися на два бол-ка – відділки; одних назвали Куллар, а других – Чагатай-Куллар. А суть назви Чагатай ось яка: коли Хорасан був у руках нащадків Тімура, народ Улуг-тупа мешкав на Балхані і на березі ріки Аму. З південного берегу ріки Аму на сірому коневі приїхала людина; і закричала: «Переправте мене [на той берег]». Улуг-тупінці послали барку (кіма),[222] переправили [його], запитали: «Ти хто будеш і звідки їдеш?»

Той джигіт сказав: «Я з Чагатайського [іля], з уруга під назвою Арлат. Якось у Хорасані, у вілаєті під назвою Дурун, разом із кількома джигітами ми сиділи і пили вино. Серед нас був один знатний чоловік. Він побився зі мною. Я його вдарив ножем. Він зразу ж помер. Була ніч; перш ніж його родичі дізналися про те, що він помер, я втік і дістався до вашого народу». І багато років він кочував серед Улуг-тупа. Ніхто не давав йому дочку [в дружини]. Нарешті, один із синів Ігбек-чора віддав за нього дочку. [Дітей], які народилися у них, і називають Чагатай-Куллар.

Четвертий [з них] Кашгачора; він теж облаштувався на березі ріки Аму, поблизу Аджи-тенгіза[223] і зажив [там]. Його нащадків називають Кара-ойлі. Як і його старші брати, він розбагатів, [але] до нього ніхто не прийшов, не приєднався, тому що земля, на якій він сидів, була погана; місця, придатного для посівів, не було, і трави, на якій можна було би пасти худобу, теж було мало.

Іль Теведжі. Першим з нащадків Саін-хана, який став мусульманином, був Узбек-хан, хай буде милосердя [боже] над ним! Він помер у місті Сарай, що на березі ріки Ітіль. Його син Джанибек-хан сів на троні свого батька. Туркмени, що мешкали в Ургенчі і від Каргали-Ілік до самого Астрабада, були підвладні Джани-бек-ханові. Ханові сказали, що Балханські гори – дуже гарне місце для розведення верблюдів. З цієї причини хан велів тридцяти родинам погоничів

1 ... 168 169 170 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"