Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом, Кетрін Сі"

«Неможливо любити, а потім нічого не відчувати. Або ти брехав тоді, або ти брешеш зараз.»

Руки Тайлера були на моїй талії, в той момент мой обіймали його за шию. З кожним разом ми поглиблювали наш поцілунок, ніби це останнє, що ми можемо зробити. Долоня лівої руки чоловіка просковзнула під мою кофту і опинилася на грудях. Тайлер перервав поцілунок, я гадала він передумав, але чоловік почав цілувати мою шию, це збуджує. Згодом я відчувала його ерекцію.

— Ходи сюди, — я сіла на стіл і Тайлер став поміж моїх ніг. 

— Ти хочеш зробити це тут? — чому його голос звучить так сексуально?

— Так, у мене ніколи не було сексу на кухні.

Однією рукою притягую чоловіка і цілую його, а іншою починаю масажувати затвердівший бугорок Тайлера, йому подобається це і я хоч почути його збуджений стогін. Ногами притискаю Тайлера до себе і починаю тертися об нього.

— Чорт, — стогін виривається з його вуст, я задоволено посміхаюся. 

Тайлер з легкістю знімає з мене кофту і я залишаюся лише в одних шортах, він вирішив помститися мені, його рука опинилася між моїх ніг і він легенько почав водити. 

— Я дуже збуджена, — не знаю як він це робить, і що він робить, але лише його одні пальці доводять мене. Далі рухи Тайлера стають грубішими. Він повертає мене до себе спиною, різко знімає мої шорти і входить в мене. Стогін зривається з моїх вуст і я відчуваю, що мені не вистачає повітря. Тайлер не збирається сповільнюватися він лише пришвидшує поштовхи. Неочікувано чоловік вийшов з мене і знову повернув до себе обличчям. Мені довелося сісти на край стола, міцно вхопитися ногами за його бедра і Тайлер продовжив пришвидшувати темп. Я отримала оргазм так швидко, як ніколи в житті. Тайлер також отримав насолоду. 

— Це було швидко, — з його солона стікали краплі поту, — Але це було дуже приємно.

— Згодна. 

Приймати душ вдруге за день не входило в мої плани, але я навіть не проти. Невже ми справді тільки що кохалися на кухні? Я досі відчуваю його теплі поцілунки на своїй шиї. Після першої ночі з Алексом я відчувала незручність, хоча, то й був не мій перший раз, а з Тайлером такого немає. Можливо я простіше стала відноситися до статевого акту, чи то вино досі в моїй крові? Не знаю, але це й не важливо. Головне, що ми обидва залишилися задоволені. Вдягнувши одяг я вийшла з ванної кімнати і була дуже здивована. На моєму ліжку лежав Тайлер, його волосся було мокре. 

— Як ти довго, — підвівся з ліжка, — Я гадав, що вже засну тут. 

— Навіщо чекав? 

— Хотів разом поїсти, ти ж не даремно готувала пасту. — посміхнулася. 

— Це дуже мило з твого боку, Тайлере. 

— Справді? — чому він так зараз поводить себе? Нещодавно він кричав на мене, а зараз посміхається і жартує.

— Ти не злишся на мене?

— Я й спочатку не злився, — дивуюся, — Твоя подруга, пояснила мені все. Сказала, що змусила тебе пити і попрохала не кричати на тебе сильно.

— Вона справді, це зробила? 

— Так. — чоловік підійшов до мене. — А ще, вона пояснила мені, як ти можеш зараз почуватися.. це мені було байдуже, хто стане нареченою, а ти ж справді хотіла вийти заміж за Алекса, а не за мене.. 

— Ця дурепа навіть будучи повністю п'яною, захищає мене. 

— Вона чудова подруга, проте вони здається не знайшли спільну мову з Ітаном. 

— То це він, той красунчик, що відвіз її додому? 

— Так.

Ми спустилися на кухню і дістала тарілки, щоб насипати їжу. 

— Я подобаюся тобі? 

— А ти вмієш неочікувано задати питання, тим паче такі провокуючі. 

— Провокуючі? 

— Мені важко відповісти тобі точно, оскільки я тільки розійшлася з Алексом.. ти добре ставишся до мене і я можу сплутати почуття вдячності та закоханості, — ставлю тарілки на стіл. — А цього я хочу найменше. Ти не повинен страждати, через те, що я не можу зрозуміти власні почуття. 

— Тоді я буду чекати, Абігейл Роуз. 

— Невже, — примружую очі, — Я подобаюся тобі? 

— Так, — не вагаючись відповідає Тайлер. Виделка вилітає з моїх рук і падає на стіл.

— Давай краще не поспішати.  Ми знайомі лише третій день, як ти можеш бути впевненим в своїх почуттях до мене? 

— Я впевнений в своїх почуттях і ми знайомі вже досить давно, Абі. 

— Досить давно? — напружуюся, його слова трохи лякають. 

— Старша школа, ми разом навчалися.

— В моєму класі не було нікого, на ім'я Тайлер. — міцно стискаю виделку. — Хоча почекай, — дивлюся на його обличчя, дещо мені таки видається знайомим, — Невже, ти пухляш Тайлер? 

— Взагалі-то я більше не пухляш, — заперечує він, а я від несподіванки встаю зі стільця. 

— Це справді ти? 

Підходжу до Тайлера і обіймаю його. 

— Після випускного я не могла зв'язатися з тобою! Чому ігнорував мене? 

— Я не ігнорував, так склалися обставини. 

— Почекай, — відійшла від чоловіка, — Ти одразу впізнав мене? 

— Я впізнав тебе, ще в той момент коли Ітан розповів про те, що в сусідній залі буде ще одне весілля. Я перевірив чи дійсно, це та Абігейл Роуз і так, це була дійсно ти. 

— Чому відразу не сказав? 

— Тому що, ти завжди бачила в мені лише друга, — не правда, він не знає моїх справжніх почуттів, — Тож вирішив розповісти пізніше. 

— Повірити не можу. 

— Що я став таким красунчиком? 

— Що ти став ювеліром, як і хотів. 

— Ти пам'ятаєш?

— Дурень, звісно пам'ятаю, — я повернулася на свій стілець. — В мене досі, є твій ескіз каблучки. 

— Ти зберігала його весь час? 

— Так. Це єдине, що в мене було від тебе, — засмучено мовила я.

— Тепер, я можу втілити ескіз в реальність, — його погляд змінився, він інакше дивитись на мене, — хочеш?

Я не могла повірити, що це справді Тайлер якого я колись знала. Він так змінився.

— Так, дуже хочу. — відчуваю, що по щоці скотилася сльоза, тож поспіхом витерла її. — Давай їсти поки тепле. 

— Дякую за їжу. 

Мені ледве шматок в горло ліз. Це справді мій пухляш Тайлер? Зовнішність змінилася, але не очі. Вони все ще блищать коли він говорить про прикраси, його бурштинові очі досі такі ж гарні. Як я могла не впізнати його одразу? Стільки років намагалася зв'язатися з ним, а побачивши, навіть не впізнала.