Читати книгу - "Фатальна ніч, Влада Клімова"

Ми сіли за великий пишний стіл. Насправді я, мабуть, повинна була стидатися та опускати очі, як нареченій подобає. Але вони обоє виглядали щасливими і я забула дурні манери й радісно літала на крильцях поруч цих прекрасних і рідних вже мені чоловіків.

Потім Єгор, як обіцяв, катав мене човном по дивовижній гладі їх озера й розповідав про затонулі там скарби. Я милувалася величним краєвидом і розуміла, що це доля повертає мені борги. За всі страждання та життєвий біль, за самотність та вперте бажання чогось досягти – я отримала дар, котрого навіть не очікувала.

Джордж сидів навпроти на веслах і його красиві м’язи грали свій божественний танок, а я утопала в оксамиті коханих очей і точно знала, що більшого щастя не буває.