Читати книгу - "Залізний генерал. Уроки людяності, Людміла Лонковська"

Перспективну модель Збройних Сил України з повним складом підрозділів усіх видів та родів військ і переліком потреб він озвучив генералу Міллі ще 30 квітня 2022 року.

Ця модель передбачає достатню чисельність і структуру ЗСУ, спроможності яких вистачить для стримування та відсічі збройної агресії. Ішлося також про поступове переоснащення війська озброєнням і технікою натівського зразка.

Безпеку може гарантувати лише сильне військо. На думку Валерія Залужного, для Заходу дешевше й надійніше інвестувати в обороноздатність України, ніж підтримувати низку європейських країн на східному фланзі НАТО.

На думку генерала, інвестувати в обороноздатність України для Заходу дешевше й надійніше, ніж підтримувати низку європейських країн на східному фланзі НАТО. Адже невідомо — стримають вони удар російського наступу чи ні. Ми ж боротимемося з повною самовіддачею.

Валерій Залужний пройшов фронт своїми ногами. До повномасштабної війни головком мав правило: щомісяця кілька днів проводити в районі ООС. Він дуже добре знав увесь керівний склад аж до рівня командира батальйону, з багатьма в різні часи служив. Тому ці поїздки — не інспекції, а радше професійні зустрічі. І мета в них була одна: дізнатися про справжню ситуацію, щоби ухвалювати правильні рішення.

Упродовж року після початку повномасштабної війни генералу було заборонено виїздити далі Києва з міркувань безпеки. Напередодні нового, 2023 року Головнокомандувач уперше знову поїхав на фронт: у Бахмут, Авдіївку, Лиман. Там тривали надважкі бої. Російські війська наступали, попри будь-які втрати. Вони намагалися сковувати наші сили, ми — їхні. Це пекельне коло зімкнулося біля Бахмута.

Костянтин Бушуєв, помічник, який тоді їздив із Головнокомандувачем на фронт, розповів мені, що Залужний вислуховував усіх командувачів напрямків і комбригів. Наполягав, щоби вони казали все, як є. Він хотів знати і їхнє бачення, і їхні пропозиції.

— Як вам вдалося підготувати новостворений полк так, щоб він непогано зарекомендував себе як бойова одиниця? У чому рецепт? — цікавився генерал у командира 5-го штурмового полку полковника Павла Паліси, чий підрозділ виконував завдання на Бахмутському напрямку. Ця зустріч відбулася в самому Бахмуті в січні 2023.

За тих умов нам доводилося готувати резерви фактично з коліс, і практичні поради стали безцінними. Залужний завжди заохочував обмінюватися досвідом, цінував ініціативність і креативні підходи.

Майже в усіх статтях про «залізного генерала» автори підкреслюють, що він ніколи не служив у радянській армії, тому його стиль керівництва разюче контрастує з підходами попередників. Утім, не тільки часи вплинули на професійні та людські якості Валерія Федоровича, адже багато ровесників і навіть людей молодших ментально зав’язли в радянщині. Варто припустити, що рушієм світоглядних змін стала й самоосвіта. Валерій Залужний постійно вчиться й навіть під час повномасштабної війни продовжив навчання в аспірантурі та здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі права.

Валерій Залужний та Анатолій Шевченко, Одеський інститут сухопутних військ. Фото з приватного архіву

«Якось я був у Лондоні та звернув увагу на надпис на станції метро. 1861 — рік будівництва. Уявляєш, коли в них будували метро, у нас тільки скасували кріпосне право», — відзначав цивілізаційні відмінності в розвитку науки й технологій Валерій Федорович.

Обговорюючи складну ситуацію осені 2023 року, він укотре підкреслив роль науки й технологій. «Позиційна війна — це затяжна війна, яка несе величезні ризики для українських збройних сил і для держави. Якщо Україна хоче вирватися з цієї пастки, нам знадобляться всі ці речі: перевага в повітрі, значно покращені засоби радіоелектронної боротьби та контрбатарейної боротьби, нові технології розмінування та здатність мобілізувати й тренувати більше резервів. Ми також маємо зосередитись на сучасному командуванні й управлінні — так ми зможемо візуалізувати поле бою ефективніше, ніж Росія, і ухвалювати рішення швидше — і на раціоналізації нашої логістики, водночас підриваючи російську ракетами більшої дальності. Нові, інноваційні підходи зможуть знову перетворити цю позиційну війну на маневрену», — резюмував Валерій Залужний у колонці для The Economist.

(Посилання)

The commander-in-chief of Ukraine’s armed forces on how to win the war / The Economist. Nov 1st 2023.

Головнокомандувач Збройних Сил України про те, як виграти війну // The Economist. 1 листопада 2023.

Він відкритий до знань, до ухвалення консолідованих рішень. Радиться й довіряє спеціалістам та підлеглим.

— Я не найрозумніший, тому завжди готовий дослухатися до думок інших, — такі його слова я неодноразово чула, коли йшлося про планування операцій чи пошук управлінських рішень.

Там, де йому бракувало профільних знань, він ішов до фахівців. Так у вересні 2021 року Залужний прийшов до академіка Володимира Горбуліна з питанням: як зміцнити протиповітряну й протиракетну оборону країни. Я була на цій першій зустрічі та ще розповім про неї детально.

Щодо Залужного часто використовують слова «військовий геній». Їх можна почути й від солдатів, і від офіцерів. І попри те, що ми не раз «прораховувалися», про Залужного ніхто не сказав жодного поганого слова. Як це можливо?

Мій співрозмовник — бригадний генерал Анатолій Шевченко. Він навчався разом із Валерієм Залужним ще в Одеській «сухопутці». Генерал Шевченко не має чіткої відповіді, але припускає, що це поєднання різних якостей.

«Найпростіше — це Божий дар. У ньому поєдналися і знання, і вміння. У ньому багато інтуїтивного. Він вирішує, спираючись на власні знання, не намагаючись „заховатися“ за когось. Він відповідає за свої рішення. На противагу багатьом, які в разі невдачі затягують „я це не підписував“, „це була ініціатива того“, і таке інше. Залужний — це унікальний випадок, коли в одній людині поєднується стільки позитивних якостей…

Не можу уявити на його місці когось іншого. Якби на чолі війська стояв хтось інший, нам було б значно гірше. Річ у тому, що в цій війні нам не потрібні самі перемоги заради перемог. Не менш важливо зберегти людей. У нас є багато посадовців і військових, що „женуться“ за перемогами й готові заради них „закопувати в землю“ своїх солдатів. Просто заради того, щоб „нагорі“ їх відзначили».

Валерій Залужний уміє структуровано й логічно викладати думки. Я бачила це на нарадах, зустрічах, переговорах з партнерами, під час інтерв’ю.

Мені пощастило бути присутньою на багатьох телефонних розмовах генерала Залужного з американським генералом Міллі. Під час повномасштабної війни такі розмови стали чи не щотижневими. Від цих розмов, побудованих взаємин, рівня довіри й результатів залежала ситуація