Читати книгу - "Велике Стерво, Анна Di"

Тепер в ауті був Максим.

— Дякую, — сказала Юля і забрала пляшку. Підійшовши до однієї з тумбочок, вона дістала невелику каструлю і почала наливати туди пиво.

— А це навіщо? — зацікавлено спитав чоловік, схиляючи голову набік і продовжуючи спостерігати.

— Горло лікувати, — відповіла вона. — Треба нагріти пиво до п'ятдесяти градусів і пити.

— Фу! — так само як і Аліса відреагував він.

— Воно може й "фу", але дієве. Напій знижує спазми в горлі та знеболює, — пояснила хвора.

Вони сиділи втрьох, спілкуючись. Юля пила свої "ліки", ні разу не скривившись, а Аліса та Максим пили звичайний чай.

Аліса поглянула на час і схаменулася.

— Ой, вибачте, мені вже необхідно йти, маю інші плани ще.

— Добре, — помітно засмутилася хвора і невзначай, швидко глянула на Максима.

— А, і справді, засиділися, — почав вставати чоловік, на що Аліса закотила очі. Він це побачив і змінив свою думку:

— Хоча, в мене ще є вільні півгодини, — поглянув він на годинник і сів на місце. — Можу залишитися, якщо ти не проти? — звернувся він до Юлі.

Та просто знизала плечима, що він сприйняв як згоду.

— Ну все, бувайте, — попрощалася Аліса. — А ти, — вказала на подругу, — одужуй!