Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Пульс Всесвіту 📚 - Українською

Читати книгу - "Пульс Всесвіту"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пульс Всесвіту" автора Володимир Бабула. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17 18 ... 25
Перейти на сторінку:

— Коли пригадаєте, подзвоніть мені. А зараз пробачте, я мушу з вами попрощатись, бо перед польотом у мене багато клопоту… Вашій дружині та дітям подзвоню одразу ж, щоб вони не хвилювались.

Обличчя зникло з екрана, відеофон замовк. А я довго ще дивився у простір і міркував, навіщо я вигадав отой портфель. Коли я йшов з Євою до Пегаса, у мене в руках нічого не було… А може, я помиляюсь?

Портфель… У тому жовтому портфелі, — я на мить навіть побачив його перед собою, — було щось надзвичайно важливе, страшенно важливе… Не можу пригадати, коли і де я його загубив?.. Усе так переплуталось… Бенко говорив про дружину та дітей. Але ж я не одружений… І чи справді того чоловіка звуть Бенко?.. Звідки я взяв це ім’я?

Ану його к бісу! Здається, надто вже ввійшов у роль професора, за якого мене вважають!

Щоб позбутися нав’язливих думок, я пішов до салону і сів у затишному куточку перед телевізором. Несамохіть прислухався до розмов гамірливої, веселої компанії, що розташувалась недалеко від мене, сміявся нишком з їхніх жартів… І тільки аж перед Москвою раптом усвідомив, що мої супутники розмовляли англійською мовою, а я їх розумів… Як це могло статись?.. Англійська мова для мене завжди була китайською грамотою, як же я вивчив її? Коли?.. Я відчував себе, як отой казковий непослух-кухар, що покуштував м’ясо чарівного змія і з тих пір почав розуміти мову мух.

Такий же сюрприз чекав на мене і в Москві. Я знав тільки російську азбуку та ще сяк-так міг би прочитати газету. Але коли на московському вокзалі хтось раптом запитав мене, як потрапити на проспект Миру, я одразу ж, без роздумів, відповів російською мовою, що нетутешній.

«Може, Пегас якось вплинув на мій мозок? — блиснула думка. — Що ж, проти такого втручання не можна заперечувати.

Але ж ні, ні, все це дурниця!.. — до мене одразу повернувся холодний розум стороннього спостерігача. — Ось я броджу вокзалом, чекаю на якогось Столярова… Що я скажу йому, коли зустріну?.. Як зіграю роль професора?.. І нащо мені ця гра?»

Пегас, мабуть, розділив мене на дві особи: на полохливе зайченя, що лякається всього нового, і на старого пройду, для якого всяка несподіванка видається природною і давно знаною… Що саме зробив зі мною Пегас — я не знаю, і це — жахливо!

Столяров усе не приходив, однак це мене радувало. Зачекавши для годиться навіть більше аніж треба, я вийшов з вокзалу з полегкістю на душі.

Москва купалась у сяйві весняного дня. Як це може бути? Вся країна запорошена снігом, а тут цвітуть квіти…

«Дурнику, все це дуже просто, — говорило друге, більш досвідчене «я». — Всі міста опалюються атомною енергією. Хіба ти не бачив характерних силуетів атомних електростанцій, коли їхав сюди?»

«Дякую за пояснення! — іронічно похвалив я сам себе. — Але хіба атомну електростанцію побудуєш за один день?»

Моє друге «я» промовчало, певно вважаючи зайвим відповідати на таке запитання.

Я йшов навмання людними вулицями великого міста. Нарешті мою увагу привернув напис: «СВІТ НА ДОЛОНІ». Цікавість перемогла, і я зайшов до того будинку.

В маленькому затишному салоні мені привітно посміхнулася блондинка з ямочками на щоках.

— Що ви хочете подивитись? — запитала вона.

— А що ви можете показати? — ухильно відповів я.

— Мабуть, ви давно не були в Москві, — посерйознішала дівчина. — Наша студія — телевізійні передачі за бажанням — існує вже два роки… Досить тільки сказати, яке місце на Землі або на Місяці ви хочете побачити — і через кілька секунд воно з’явиться перед вами на екрані.

— Навіть на Місяці? — перепитав я недовірливо.

— А чому ж? Зараз у нас з Місяцем цілком пристойний зв’язок.

— А міг би я побачити, що тепер відбувається, скажімо, в Празі?

— Нема нічого простішого. Побачити Злату Прагу хочуть багато з наших відвідувачів… Вам показати загальний вигляд чи певний район?

— Мене цікавить, як зараз виглядає Мала-Страна. Цю частину Праги я люблю найбільше.

Дівчина завела мене до кабіни, де були екран та кілька крісел. Щойно ми сіли, як вона до когось звернулась:

— Колю, прошу Прагу… Малу-Страну… Дякую!.. Цей район Праги я теж люблю… — сказала дівчина. — Це було дуже мудре рішення: зробити з найкрасивішого району Праги заповідник… Коли я потрапляю туди, мені завжди здається, ніби я повернулась на багато років назад у минуле. На жаль, деякі міста в період навального розвитку будівництва втратили своє колишнє обличчя. В Празі це питання було вирішено мудро: нове місто побудували на околицях, а старе лишилось неушкодженим.

На екрані вже з’явились вулички Малої-Страни, а дівчина все ще розповідала. Мені здавалось, що її голос лунає здалеку, в голові гуло, як у вулику.

— Отже, Мала-Страна — заповідник… — міркував я вголос. — А там хтось живе чи ця частина Праги закрита?

— В будинках, правда, ніхто не живе, і обставлені вони в стилі першої половини цього століття, але оглянути весь район, за деяким винятком, можете коли завгодно… Я бувала там і на власні очі бачила, як непрактично і нерозумно жили тоді люди. І які були жахливі умови! Все місто задихалося в диму та пилюці… — говорила дівчина. — Уявіть собі: коли люди хотіли опалити квартиру, вони мусили йти до підвалу по вугілля!

— Але ж будинки, мабуть, швидко попсуються та поруйнуються… — зауважив я.

1 ... 16 17 18 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пульс Всесвіту», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пульс Всесвіту"