Читати книгу - "Красуня для ловеласа, Каріна Іша"

- Ні, не все. Я чекаю. Збирай свої манатки і вали. Він мене любить, а я його. 

Зрозуміло, колишня Гліба. Начебто Мар'яна. Ігнат розповідав їхню історію. Якого це стерво приперлася? Ану Христино, постав її на місце.

- Якщо любиш, як ти говориш, чому зрадила? Він через тебе ледве не загинув. Любов не нівечить. І взагалі Гліб не річ, яку можна узяти, погратися і викинути. Він людина. Він сам вибирає свою долю і свій шлях. Так що не тобі вирішувати. Якщо приїхала привітати його з днем народження, я не проти. Йди і привітай. І прибери свої руки від мене. Що застигла? Невже забула про його день народження? Все ясно. Раджу сісти у свою машину і поїхати звідси. Чи мені Гліба покликати? 

Молодець, подруга. Нехай валить. Помічаю, що в мій бік йде Гліб, тому я йду від воріт, щоб він мене не помітив. Христина повернулася за стіл, посміхаючись. Значить усе добре.

Цей вечір пройшов чудово. Був салют. Гліб зробив моїй найкращій подрузі пропозицію руки та серця, вона сказала ТАК. Я дуже рада за нею. Вона заслужила.