Читати книгу - "Джек Лондон. Твори в 12 томах. Том 10"

(85) Нефі — одне з селищ, заснованих мормонами на території майбутнього штату Юта. Мормони — християнська секта, яку 1830 року заснував Дж. Сміт поблизу Нью-Йорка.

(88) Брігем Янг (1801–1877) — очолив 1847 року, після Дж. Сміта, мормонську церкву й громаду і організував переселення мормонів до напівпустельної Юти. Мормони вороже ставились до переселенців на Захід, які проходили через їхні землі. Епізод про загибель переселенської валки від рук мормонів та індіян, — на відміну від більшості інших історичних екскурсів у романі «Міжзоряний мандрівник», — грунтується на реальних фактах.

(89) Канакські жерці.— Канаки — європейська назва острів’ян Полінезії.

(91) Град господній — уявлення про потойбічне праведне життя, поширене в добу раннього християнства.

Новатіан — релігійний діяч у Римі III ст., засновник однісї з сект у рапньому християнстві. Нижче: Сабеліанізм — одне з ві-ровчепг, раннього християнства, не визнапе в офіційній церкві. Поет (помер бл. 200) — засновник однієї із сектанських течій у ранньому християнстві. Арій (помер 336) — александрійський священик, іцо заперечував божественність Ісуса Христа; арійство, як єретичне вчення, відкинуто па Нікейському соборі християнських церков (325 р.).* Римський імператор Константин (бл. 274–337) брав активну участь у релігійних чварах, прагнучи підпорядкувати собі християнську церкву.

(94) Бергсоп, Анрі (1859–1941) — французький філософ-ідеа-

ліст.

Конфуцій (VI–V ст. до н. е.) — китайський філософ.

Марінетті,— Очевидно, йдеться про Еміліо Марінетті (1876–1944), італійського поета-футуриста, у пізніші роки прибічника фашизму.

Конт, Огюст (1798–1857) — французький філософ-позитивіст.

(112) Даніель Бун (1734–1820) — один з перших піонерів на американському Заході. Малюк Карсон (справжнє ім’я та прізвище Крістофер Карсон, 1809–1868) — американський трапер-мисливець, один з перших освоювачів західних районів СІНА. Дейві Крокет (1786–1836) — один з американських піонерів-поселенців у Західному Теннессі, прославився як стрілець та гуморист.

(121) Сандо, Юджін (1867–1925) — професійний силач, родом з Німеччини; виступав, між іншим, на Чікагській всесвітній виставці (1893).

(122) Фріско — простомовна назва Сан-Франціско.

(123) Геккель, Ернст (1834–1919) — німецький біолог-еволю-ціоніст, послідовник Дарвіна.

(126) Ліга (морська) — дорівнює 3 морським милям або 5,56 км.

(129) Румб — поділка в морських компасах, що дорівнює одній 32-й частині околу обрію, тобто кутові в II з чвертю градусів.

Галіот — швидкохідна галера, що йде иа вітрилах та веслах. Кліпер — різновид дуже швидкохідних вітрильників.

Права — передня частина судна. Бушприт—дерев’яний брус, що виступає вперед на прові судна. Фок-щогла — передня щогла. Ванти — канати, що підтримують з усіх боків щоглу. Штаги — канати, що підтримують щоглу спереду.

Ют — кормова частина верхньої палуби; шкафут — середня її частина. Бак — надбудова на передній частині судна.

(130) Клотик — дерев'яний кружок, що покриває верхівку щогли.

(131) Галон — міра рідини, приблизно 4 з половиною літри.

(148) Сегун — титул військових намісників та верхових воєначальників у середньовічній Японії.

(163) Рагнар Лодброг — ім’я історичної особи, одного з норвезьких вікінгів X ст.

(165) Одін — верховне божество у давньоскандінавській міфології.

Гіалі, Гогпі, Ніфлунг, Гудрун, Атлі — постаті з давньоісланд-ського епосу.

(166) Юти і далі — фризи, англи, сакси — давньогерманські племена. Ярл — знатна чи високопоставлена особа у давніх скап-дінавів.

(168) Аптіпа (помер після 40 р.) — правитель Іудеї, що на той час входила до Римської держави.

(169) Легат — у давньому Римі за республіки — представник сенату при правителях провінцій, за принципату — правитель провінції.

(170) Тіберій (12 до н. е. — 37 п. е.) — римський імператор.

Тетрарх — у давньому Римі однії з чотирьох правителів тетрархії, провінції, поділеної на чотири адміністративно-військові одиниці. Нижче — етнарх — один з адміністративних урядовців у давпьому Римі.

(171) Ніфлгейм — у давньоскандінавській міфології край туману й криги. Муспел — світлосийна земля на півдні, перший з дев’яти світів, на відміну від Ніфлгейму, дев'ятого, найнижчого світу. Імір, Фенрір, Локі, Тор — постаті 8 давньоскандінавської міфології. ІЇотуни — раса велетнів, що їх зборов Одін. Валгала — чертог безсмертя в Асгарді, одному із світів у давньоскандінавській міфології.

(172) Тевтобур — гориста місцевість, покрита лісом, на північному заході теперішньої Німеччини (між річками Везер та Емс).

(174) Ебіонізм — сектантське віровчення в ранньому християнстві; назване від імені гаданого його засновника Ебіона (І ст.).

Прокуратор — у давньому Римі урядовець у провінції, уповноважений від імператора на збирання податків; деколи — намісник імператора в провінції.

(175) Фарисеї — послідовники релігійно-політичного руху в Іудеї з II ст. до н. е., вороги раипього християнства. Есенеї — аскетична секта в Іудеї з II ст. до н. е. Садукеї — послідовники супротивної фарисеям релігійно-політичної течії в давній Іудеї.

(180) Синедріон — рада старійшин у давній Іудеї, щось на зразок вищої релігійної і юридичної інстанції.

(186) Центуріон — начальник центурії (сотні) у давньоримському війську.

(191) Мендель, Грегор Йоанн (1822–1884) — австрійський на-тураліст-генетик.

(201) Два вузли. — Вузол — одиниця швидкості судна, що до-рівнюс морській милі (1852 м) на годину.

(222) Гамільтон, Вільям (1788–1856) — шотландський філософ і логік.

Паскаль, Блез (1623–1662) — французький мислитель і математик.

(223) Есіри і ваніри — богоподібні істоти в давньоскандінавській міфології. Вапагейм — один із світів у давньоскандінавській міфології.

(224) Астарта — давньогрецька вимова імені головної фінікійської богині Ііитар, опікунки родючості, материнства і кохання.

(232) Руф — у Біблії образ богобоязної добродійної жінки. Івольда — героїня рицарського роману «Трістан та Ізольда» (бл. XII ст.), в основі якого лежить кельтська легенда про трагічне кохання. Гелена — у давньогрецькій міфології дочка Зевса й Леди, надзвичайна красуня, через яку сталася Троянська війна. Покагон-тас (померла 1617) — дочка вождя іпдіяпського плсмспі в Північні й Америці; коли англійці взяли її в полон, вопа вихрестилася і одружилася з білим. Унга — очевидно, мається на увазі героїню оповідання Дж. Лондона «Північна Одіссея» (див. том І нашого видання).

(230) Еа — божество в асірійців, вавілонян і шумерійців (населення давньої Месопотамії). Мітра — в давньоіндійській міфології бог світла, чистоти і правди. Бодісатва — в давньоіндійських віруваннях ідеальна боголюдина.

Шамаїипапіштип — герой давньовавілонської легенди, що врятувався під час великого потопу. Біблійна розповідь про Ноя, що разом із своїми синами, родоначальниками людських рас, урятувався від «всесвітнього потопу», мас багато спільних рис із давньо-вавілопеьким епосом.

Вілапд і Нідунг *— постаті з давньоісландського епосу.

Ільмаріпен — божество з фінської міфології, здоровань-коваль.

(237) Каїиіяпа — божество в релігійних віровченнях буддистів та брахманістів (Індія). 11 уруравас — в індійській міфології втілення сонця.

Сігмунд і Сіпфіотлі — батько й син, міфічні істоти у давньоскандінавських віруваннях. Сома — в індійській міфології