Читати книгу - "Трістрам Шенді"

117

Словесні науки (лат.).

118

У трагедії Шекспіра «Юлій Цезар».

119

Принц Моріц Оранський (1567–1625) – видатний голландський воєначальник.

120

Учений Пейрескія, Нікола-Клод (1580–1637) – французький філолог.

121

Отримав би алебарду – тобто став би сержантом.

122

Темпль – не лише назва відомої церкви у Лондоні, але й територія у центрі Лондона, яка колись належала тамплієрам. У Темплі розміщувалися деякі судові інстанції.

123

Кінець (лат.).

124

Цю проповідь Стерн дійсно прочитав членам виїзної сесії присяжних у 1750 році, він же був пребендарієм Йоркського собору, який видав свою проповідь окремою брошурою.

125

Самовладно (фр.).

126

Зенон з Китіона (336–264 до н. е.) і Хрісіпп (бл. 280–205 до н. е.) – давньогрецькі філософи-стоїки, вважаються винахідниками соритів – складних силогізмів. Сорит – силогізм, у якому проміжні висновки, що знаходяться між першим посиланням і заключним висновком, пропускаються.

127

Декарт, Рене(1596–1650) – знаменитий філософ і вчений, засновник нової філософії раціоналізму. Одним з основних його тверджень було те, що людині властиві вроджені ідеї.

128

Quod erat demonstrandum. – Що й треба було довести (лат.).

129

Боррі – міланський алхімік (1627–1695); Бертоліні Томазо (1616–1686) – данський лікар-анатом.

130

Довгастий мозок (лат.).

131

Причина, без якої не… (лат.).

132

Ця примітка має натяк на реальну полеміку між двома гінекологами з Глазго – В. Смеллі (у романі він виведений під іменем Адріан Смельфогт) і Дж. Бертоном (Слопом).

133

Автор припускається тут двох помилок, позаяк замість Lіthopaedus треба було написати Lіthopaedіі Senonensіs Іcon. Друга помилка та, що Lіthopaedus зовсім не автор, а малюнок скам’янілої дитини. Повідомлення про нього, опубліковане Альбозієм 1580 року, можна прочитати наприкінці твору Кордеуса в Спахії. Містер Трістрам Шенді припустився цієї помилки або тому, що побачив ім’я Lіthopaedus у переліку вчених авторів у нещодавно виданій праці доктора, – або сплутавши Lіthopaedus із Trіnecavellіus, – що так легко могло статися внаслідок дуже великої схожості цих імен. – Л. Стерн.

134

Лобкова кістка (лат.).

135

Куприкова кістка (лат.).

136

«Гермес тричі найвеличніший» називали давні греки бога, який вважався також винахідником букв, чисел і кількох корисних мистецтв. Пліній Старший (римський історіограф І ст., якого називають так на відміну від Плінія Молодшого, його племінника) стверджує, що за допомогою операції кесаревого розтину народився хтось з предків Юлія Цезаря, з іменем якого передусім і пов’язують походження її назви.

137

Англійський король Едуард VІ (1537–1553) помер у 16 років.

138

Алкіз і Урганда – чарівники з іспанських лицарських романів «Бельяніс Грецький» і «Амадис Гальський».

139

Я не страшуся судження людей нетямущих, але все ж таки прошу щадити мої писання, в яких наміром моїм завжди було переходити від жартів до серйозного й назад – од серйозного до жартів.

Іван Солсберійський, єпископ Ліонський (лат.).

140

Див. т. ІІ, с. 139. – Л. Стерн.

141

Рейнолдс, Джошуа (1723–1792) – англійський художник, відомий передусім як автор історичних полотен і портретист; написав три портрети Стерна.

142

Апроші – глибокі зигзагоподібні рови (траншеї) із зовнішнім насипом.

143

Несамовито (іт.).

144

З гуркотом (іт.).

145

Герцог Монмут (1649–1685) – позашлюбний син короля Карла ІІ. Був страчений Яковом ІІ за підняте проти нього повстання.

146

Сумлінно (лат.).

147

Кільце (лат.).

148

Оскільки достеменність наради Сорбонни з питання хрещення було деким піддано сумніву, а деким зовсім заперечувалося, – то визнано було доцільним надрукувати оригінал цього відлучення; за його список містер Шенді дякує секретарю настоятеля і капітула Рочестерського собору. – Л. Стерн.

149

Сід Ахмет – вигаданий Сервантесом автор «Дон Кіхота».

150

Гаррик, Девид (1717–1779) – знаменитий англійський актор, друг Стерна.

151

Тобто відповідно до критеріїв, які висував до поезії Рене Ле Боссю (1651–1680), французький письменник і теоретик мистецтва.

152

Соковитості (іт.).

153

У 1710-му році.

154

Доречно (фр.).

155

В думці (іт.).

156

Vіde Locke. – Див. Локк (лат.). – Л. Стерн.

157

Лукіан (ІІ ст.) – давньогрецький письменник-сатирик.

158

Про надолуження та з’ясування помилок (лат.).

159

Свида (Суда) – найбільший енциклопедичний словник грецькою мовою, складений у Візантії у 2-ій пол. Х ст. Містить тлумачення 30 тис. слів.

160

«За» і «проти» (лат.).

161

Велика хартія (лат.).

162

Мається на увазі перша громадянська війна (1642–1646), яка розгорілася у ході англійської революції ХVІІ ст. Бій між парламентською армією і роялістами під Марстон-Мурі відбувся 2 липня 1644 р., це був бій за Йорк, у результаті якого уся північ Англії опинилася у владі парламенту (прибічників Кромвеля).

163

Автори вагомих суджень про театр: античні (Аристотель та Марк Пакувій, римський трагічний поет ІІ ст. до нової ери) і новочасні (Луїджі Андреа Ріккобоні (1676–1766) – італійський актор і автор кількох праць про театральне мистецтво.

164

Екіпаж із двома протилежними