Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану 📚 - Українською

Читати книгу - "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"

292
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 174 175 176 ... 207
Перейти на сторінку:
закриває гори подібно хмарі. «Авеста» змальовує Саєну, який втілює у собі три образи. Якраз Саєна фігурує пізніше під іменем міфічного птаха Сімург (туркм. Симруг), бо ця назва походить від авестійського «сайна-мріга» (тобто «сайна-птах»). У туркменських казках Симруг живе в горах, охороняє золото і коштовності. У казці «Касим-оглан» навіть дитинча Симруга досить великих розмірів – «кожна нога була величиною зі ступку, в якій жінки товчуть зерно, голова – як верблюже сідло, тулуб – більший від туркменської юрти». Овез Гундогдиєв

«Велику участь у долі героя бере і птиця-симрух. Це – міфічна птиця. Її назва походить від двох іранських слів: Сі – тридцять і мург – птах. Перекази про неї схожі із переказами про птицю-гриф і птицю-моголь руських казок, птицю-гаруда індуських, птицю-ангкарух і птицю-пин китайських. Епізоди руських і туркменських казок за участю такої птиці тотожні.

…Гарагуш-какди і Гарагуш-тутди – величезні міфічні птиці. Гарагуш-какди ударяє людину по голові своєю лапою, а Гарагуш-тутди тим часом тримає людину у своїх кігтях – таким чином викликають у людини нервові розлади, які переходять у божевілля».

М. Сакалі Сирота Туркменська казка

В однієї вдови був єдиний син, і ніхто не міг зрівнятися з ним у хоробрості. Через ту його хоробрість і мужність з ним увесь час дружили син бая і син купця.

Якось, гуляючи, набрели вони на колодязь, а біля нього побачили сліди якоїсь величезної істоти. Зазирнули вони в колодязь, а звідти повіяло жаром, як з тандира. Друзі зраділи і вирішили: «Ми знайшли житло дева. Треба його убити і заволодіти усіма його скарбами, усім його добром».

Того дня вони повернулися додому, а наступного – прихопили із собою довгу мотузку і знову прийшли до колодязя. Син бая сказав:

– Я полізу першим і уб'ю дева.

Він обв'язався навколо пояса мотузкою, і його почали спускати в колодязь. Минуло трохи часу, і син бая почав смикати мотузку і кричати:

– Ой, тягніть мене швидше, я зовсім спікся!

Його відразу ж витягнули нагору. Тоді син купця сказав:

– Ну, від тебе нема ніякої користі. Хіба можна так ганьбитися? Спускайте мене в колодязь!

Ось син купця обв'язався мотузкою, взяв у руки шаблю, і його почали спускати в колодязь. Та не встиг він трохи спуститися, як теж почав кричати:

– Ой, я спікся, ой, я згорів, тягніть мене нагору!

Його відразу витягнули. Тоді юнак-сирота сказав:

– Тьху, з вас людей не буде, хіба можна так боятися! А ну, спускайте мене і не витягайте, якщо я навіть проситиму про це.

Обв'язався він мотузкою, взяв до рук оголену шаблю і поліз у колодязь. Почали спускати юнака в колодязь і спускали доти, поки він не досяг самого дна.

Опинившись на дні колодязя, юнак побачив, що всередині колодязь розширюється. Поглянув юнак – а перед ним сидить сяюча пері. А біля неї спить величезний дев.

– Послухай, чоловіче, – сказала пері юнакові, – поки дев спить, убий його якнайшвидше і виведи мене на білий світ.

– Добре, – відповів юнак, – я виведу тебе на білий світ, але не стану убивати дева, поки він спить. Це буде не по-чоловічому. Я розбуджу його, і ми поміряємося силами.

Юнак почав штовхати дева і тягнути його за ногу, але той ніяк не прокидався.

Тоді юнак увіткнув у п'ятку девові вістря своєї шаблі. Дев миттю підскочив і побачив, що йому загрожує людина. Тієї ж миті дев схопив свою булаву і ударив нею, та тільки пробив у колодязі яму. Не встиг дев змахнути булавою вдруге, як юнак ударив його по голові шаблею. І ось голова дева, ніби величезний казан, репнула і покотилася, а кров дева полилася потоком.

Юнак подав знак своїм товаришам, і вони витягнули усе золото і срібло дева. Залишилися в колодязі тільки юнак і пері. Тоді пері і говорить юнакові:

– Спочатку нехай витягнуть з колодязя тебе. Якщо я вийду першою, то може статися, що твої товариші захочуть тебе покинути.

– Ні, це не діло, – заперечив юнак, – якщо я вийду першим, а тебе витягну потім, це буде не по-чоловічому. Спочатку виходь ти, а потім вже слідом за тобою вийду я.

Він обв'язав мотузку навколо пояса пері, і його товариші витягнули пері з колодязя. Побачивши прекрасну пері, вони дуже здивувалися, а потім порадилися між собою і вирішили: «Не будемо витягувати з колодязя юнака. Тоді один з нас візьме собі скарби, а інший – пері». І вони не стали знову опускати в колодязь мотузку, а зібрали

1 ... 174 175 176 ... 207
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану"