Читати книгу - "Нафта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нафта" автора П'єр Паоло Пазоліні. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 178 179
Перейти на сторінку:
вислів, який у романі написаний у лапках («надзвичайно полемічний» стосовно проарабської політики ЕНІ, це про Коттафаві) Джузеппе Медічі, якому Боцціні завдячує своєю посадою, це християнський демократ, у п’ятдесятих неодноразово був міністром, зокрема сільського господарства, міністром державної скарбниці та міністром з питань бюджету (останні два існували в Італії як складова Міністерства економіки, але з часом припинили своє існування), міністром промисловості й торгівлі в уряді Моро та міністром закордонних справ у другому уряді Андреотті. Довершує низку Антоніо Де Боніс, який у свою чергу став темою чергової доповіді спецслужб стосовно послів, яка з’явилась на сторінках «Еспрессо»: доповідь, яку вважали «безпосереднім кваліфікованим джерелом», під назвою «Антоніо Де Боніс (Центр італо-арабських зв’язків). Зв’язки з сирійським посольством у Римі, ЕНІ» (с. 11). На святкуванні присутній і Анджело Берті (тут с. 459), це фінансист, який пов’язаний з італо-арабськими відносинами, отож на нього посилаються як на члена правління у «колах Маріо Фані», політично-релігійної організації, утвореної Джеддою кілька років тому. Про нього в доповіді «Аттіліо Монті, проф. Лу'іджі Джедда, зв’язки та асигнування» (с. 96). Ця доповідь є джерелом інформації про зв’язки Луїджі Джедди та Аттіліо Монті.

60

Анджело Нікосія, сицилієць, депутат від Соціалістичної партії з 1953 p., який зупинився біля великого вікна зали поряд з Піно Рауті, калабрійцем, який у 1972-му знов обраний від Соціалістичної партії. «Добрий гумор», про який говориться у романі, є наслідком його зустрічі з Аттіліо Монті, а також ще однієї зустрічі між Рауті та Бруно Ріфезером, які говорили про «те, як розгортається судове розслідування стосовно Рауті щодо замахів крайніх правих та звинувачень, які висунули Монті у нібито фінансуванні екстремістського руху Піно Рауті». Про першу зустріч йдеться у доповіді спецслужб про Рауті під назвою «Депутат Піно Рауті (СПІ), док. Бруно Ріфезер. Зв’язки», яку в романі відтворено дослівно, автор узяв ці слова в лапки, починаючи з «через замахи крайніх правих»). А про другу — з доповіді під назвою «Депутат Анджело Нікосія (СПІ), парламентське розслідування щодо Коні», з якої взято вислів у лапках, який є в романі, про «страшні речі»: «Нікосія певен, що випливуть назовні [звісно, від парламентської комісії, яка провадить розслідування щодо Коні] страшні та негідні речі, які зачеплять не одного політичного діяча» (с. 10). Навіть жарт, який вкладено у вуста Нікосії, взято слово в слово з доповіді спецслужб.

61

Закриває огляд адмірал (не генерал) Евдженіо Хенке, що оповитий блискучим пилом з великого вікна, командувач оборонної розвідки з 1966-го по 1971-й, якого на посаді змінив Віто Мічелі. Відтворюючи вражаючу зовнішність Хенке, — про це свідчить Йоланда Ромуальді, — Пазоліні використовує не статтю, а дивовижно точно, аж до найменших подробиць описує світлину військового, яка була у тому ж таки номері «Еспрессо» на с. 9 у статті Каталано. У певному сенсі коло замикається, зашифровуючи своє джерело. Дивовижно, та у «Крадіжці» з боку Пазоліні номера «Еспрессо», який вийшов 4 серпня, немає жодних ознак, що він посилався на статтю Каталано, про яку вже йшлося: «Евдженіо Чефіс та контррозвідка. Й тоді адмірал сказав», яка вийшла слідом 11 серпня у цьому ж виданні. У другій статті, загальна назва якої «Ранкові доповіді, частина друга», йдеться про допит Андреотті, міністром оборони, Маріо Касарді, який був головою оборонної розвідки з 1974-го аж до того, як її розпустили, щодо інформації, яку передавали Чефісу, й загалом про стосунки Чефіса та спецслужб. У «Ранкових доповідях, частині другій» теж є чимало «маленьких доповідей вартових Чефіса» (принаймні так про це пише Каталано).

62

Кікеон — ритуальний напій із ячменю, м’яти, води, який пили перед посвяченням на Елевсинських містеріях (обряди ініціації в культах богинь плодючості Деметри та Персефони).

63

Наступний уривок (про уретральний та анальний еротизм, які цілковито ніколи не розрізняють) взято з книги Шандора Ференці «Таїаса. Психоаналіз витоків сексуального життя» («Таласа, досвід геніальної теорії»), «Астролабіо», Рим, 1974, яка згадується в одному з розділів «Піратських записок», який так і називається «Таласа» (згодом у «Нарисах про політику та суспільство», цит. с. 385—389). «Таласа» згадується у переліку авторів та праць на форзаці, у Нотатці 19а, а також у Нот. 102а, де згадуються погляди Фройда, який вважав працю Ференці «найсміливішим застосуванням психоаналізу з усіх, які колись були» (с. 500).

64

«Лавсаїк, чи Оповідь про життя святих» Паладія Еленопольського (10, 8) розповідає про те, як відлюдник Пріор, пішовши шукати відлюдника Памва, «приніс із собою хліб, а коли йому за це докорили „Чому так зробив?“, відповів: „Щоб не бути тобі тягарем“. Без жодного слова Памво дав йому яскравий урок [Оν ότγητώς έπαίδενόε]: він пішов, а за якийсь час повернувся, принісши із собою змочений хліб. А коли його спитали, нащо він те зробив, то Памво відповів: „Щоб тобі не було тяжко, як уже змочив твій хліб“.»

65

Порівнюючи роман Пазоліні з «Жінкою-блискавкою» Фальделли, бачиш цікавий приклад того, як має працювати «мозаїка цитат», яку Пазоліні хотів використати в «Нафті»: починаючи від «На могилі» він цитує Фальделлу дослівно аж до слів «…зомлів» (роблячи лиш одну цікаву заміну: «заснований Сан Мауро» перетворюється у Пазоліні на «заснований Сан Евтиціо»); наступної фрази «та звісно…» у Фальделли немає, тоді як у примітці (1) цитується дослівно текст Фальделли після «…зомлів». Наступна фраза «По суті…» у Фальделли дійсно є, але тут пропущено цілу сторінку. Роман Фальделли вийшов у виді «Адельфі» 1974-го, й рецензував для «Темпо» його Пазоліні «Опис описів», згодом у «Нарисах про літературу та мистецтво», цит. с. 2164—2168.

66

Багатонаціональна американська корпорація «International Telephone and Telegraph Corporation», відчувши загрозу націоналізації, поміж іншого підтримала у 1973-му державний переворот у Чилі, який скинув президента Альєнде. У своєму виступі у Військовій академії Модени у 1972-му Евдженіо Чефіс посилався на неї, як на «сучасну» багатонаціональну компанію.

67

Вислів узято з 14 розділу твору «Лавсаїк, чи Оповідь про життя святих» й означає «Насправді Павло сказав те ж саме: „Плодом духу є“ тощо». Вислів Апостола Павла (який дослівно звучить як ό δε καρπός του πνεύματός έστιν άγάπη, χαρα, ειρήνη…), у свою чергу взято з «Послання до Галатів» (5, 22) святого Павла. Коли Пазоліні рецензував для «Темпо» «Лавсаїка», написав, що «короткий вислів (який, я не скажу), й справді, принаймні тимчасово, став назвою моєї нової комедії». («Опис описів», згодом у «Нарисах про літературу та мистецтво», цит. с. 2168). «Тà kai tà» й справді якийсь час було назвою, що її мав задум фільму з актором та режисером Едуардо Де Філіппо, який потім вирішили

1 ... 178 179
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нафта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нафта"